На уроках Стефана Коваліва не вистачало місць

Сумно, але далеко не всі ми знаємо ким ця людина була, завдяки чому увійшла в українську історію. Але тільки не в Бориславі. У місті, де пройшла більша частина життя Стефана Коваліва, де він жив для своїх учнів-школярів та написав свої новели і нариси, де творив для краю, якого так любив, 2023-ий названо роком Стефана Коваліва. Одна з шкіл у Бориславі, цілий мікрорайон його ім’я носять. Тривають репетиції майбутньої вистави «Бориславський світоч», яка також присвячена Стефану Коваліву. Прем’єрний показ п’єси відбудеться напередодні 175-ої річниці від дня народження письменника-просвітянина у місті нафтовиків.

Спадок із інноваційним значенням

Стільки років минуло з того часу, відколи учителював, керував навчальним закладом у Бориславі, який у його часи був одним із світових центрів нафтовидобування, Стефан Ковалів. Здавалося, як це часто буває у житті, давно мали відійти у минуле його методи та підходи у навчанні дітей. Бо ж сьогодні інший час, інші можливості маємо. Теперішні інформаційні технології відкривають перед вчителем такі горизонти у навчанні та вихованні дітей, про які у часи Стефана Коваліва навіть не мріялося. Аж ні. Про заслуги свого краянина, його подвиг на освітянській ниві бориславці не забувають. Ковалівський педагогічний спадок, як це не парадоксально звучить, але про це було сказано на недавній регіональній науково-практичній конференції, яка цього тижня відбулась в Історико-краєзнавчому музеї Борислава, і в наші дні має інноваційне значення. Як визнав у розмові з нами «не для преси» один із спікерів науково-практичної конференції, якби сьогодні в одній із шкіл міста проводився конкурс на заміщення вакантної посади директора, яким свого часу був Стефан Ковалів, ніхто з теперішніх претендентів за своїм доробком не зміг би на рівних суперничати зі Стефаном Ковалівим. Зрештою, судіть самі.

Народився в Брониці

… Народився Стефан Ковалів у селі Брониця Дрогобицького району у 1848 році. Але все своє життя, як нагадав у своєму виступі на конференції міський голова Борислава Ігор Яворський, пов’язав з Бориславом. Тут очолив одну з найбільших тогочасних шкіл Галичини та здобув визнання літератора. Творчий спадок письменника становить близько 120 оповідань та нарисів, 40 педагогічних статей і десятки «Дописів із Борислава». Своїм правдивим талановитим пером Стефан Ковалів ціле багатство залишив нам. Теперішнє завдання його нащадків — розумно розпорядитись цим спадком. Маємо згадати, що у вихованні дітей все вирішує особистий приклад та власна порядність, вірність і послідовність у сповідуванні правдивих цінностей та чеснот. У нього завжди був час на те, щоб відкрити своїм підопічним, які походили з бідних сімей, навколишній світ, аби пробудити дитячий інтерес до навчання та знань. Його комунікація з підопічними ніколи не була дозованою, як це часто сьогодні трапляється. Учні Коваліва спорудили ставок та садили дерева у шкільному саду. Була біля навчального закладу й пасіка.

Не репетиторство його приваблювало

Не репетиторство його приваблювало, а, як зазначено у спогадах дослідників, зовсім інше. У школі, якою як директор керував, створив невеличку майстерню, в якій учні для проведення досліджень у фізичній та хімічній лабораторіях самі обладнання виготовляли. Водив дітей до лісу та в гори, вчив їх спостережливості. Намагався прищепити їм потребу до самовираження. Не заглушував, не забороняв дітям фантазувати. Не вимагав зайвої дисципліни. Рідко від нього можна було почути «не можна». Із таким педагогом межі дозволеного у нестримних бажаннях до пустощів на шкільному дворі відчувались інтуїтивно. Його уроки були настільки цікавими, мали таку притягальну силу, що діти билися за місця на них: не всі вміщались у класах. Писали на зшитках, на спинах товаришів. Важко, нереально в це повірити? Можливо. Але так про тодішній «феномен Коваліва» згадують очевидці. Їх давно поміж нас немає. Кілька поколінь відокремлюють сьогоднішній день від того часу. Майже все забулося, стерлося, перетворилось у пил. А пам’ять про Стефана Коваліва жива.

Вітальні слова науковців та вчителів

З вітальним словом до учасників конференції, крім міського голови Борислава Ігоря Яворського, звернулись декан філологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук Петро Мацьків, кандидат політологічних наук, голова постійної комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, заступник начальника Дрогобицької державної військової адміністрації Ярослав Пецюх, священник римо-католицької церкви парафії Успіння Діви Марії у місті Острог отець Вітольд-Йосиф Ковалів, доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Микола Зимомря, а також прапраправнучка Стефана Коваліва Лідія Федай, яка працює викладачкою Львівського коледжу декоративно-ужиткового мистецтва імені Івана Труша.

Лауреатами щорічної премії стали два Романи

Символічно, що саме під час цьогорічного вшанування доробку Стефана Ковалівва відбулась церемонія вручення щойно започаткованої міської премії, яка носить його ім’я. Премія — щорічна. Відтепер, як було заявлено, вона стає традиційною та завжди вручатиметься напередодні річниці від дня народження письменника-педагога. Цьогорічними лауреатами стали знаний дослідник-літератор, письменник Роман Горак та член Національної спілки письменників України, Заслужений журналіст України, колишній багатолітній редактор газети «Нафтовик Борислава» Роман Соловчук. Першого з них визнано переможцем у номінації «Краєзнавство», другого — у номінації «Художня література».

Богдан Лазорак та Назарій Юрчишин

Виступи на конференції, обговорення та диспути відбулися на чотирьох секційних панелях. Три з них модерував кандидат історичних наук, доцент Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. Модератором ще однієї секційної панелі став зберігач фондів ДІКЗ «Нагуєвичі», магістр історії Назарій Юрчишин. Доповідачі, серед яких домінували науковці та дослідники, а також вчителі історії, виголосивши свої доповіді, закликали присутніх популяризувати спадщину Стефана Коваліва, це знакове не лише для Борислава ім’я. «Стефан Ковалів: педагог, письменник, громадський діяч „Галицької Каліфорнії“ та високоповажний друг Івана Франка» — так називається презентований на конференції збірник наукових статей та матеріалів. Із музичним твором «Заспів» на слова Стефана Коваліва та музику Павла Кордиша виступив колектив Бориславської дитячої школи мистецтв. Актори Народного театру імені Петра Телюка презентували виставу за мотивами оповідання Стефана Коваліва «Прогулка вверх». Організатори конференції: Бориславська міська рада та науково-академічний колектив хранителів Літературно-меморіального музею Івана Франка Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі».