Перший телевізор коштував 75 доларів

Історія телебачення почалася зі змагання двох інженерів. Американець шведського походження Ернст Александерсон намагався перевершити шотландця Джона Лоджі Бейрда у створенні передавача зображень. У 1925 році Бейрду вдалося отримати бажане: на екрані за допомогою порожньої коробки, в'язальних спиць, бляшанки з-під кексу, велосипедного ліхтаря і картонного диска з'являлася мерехтлива людська голова. У 1928 році на іншому континенті Александерсон в прямому ефірі показав жителям свого кварталу людину, яка палить сигарету. Вже за чотири місяці подібні програми можна було дивитися чотири рази на тиждень.

А 3 липня 1928 року в США було продано перший у світі телевізор. Коштував він 75 доларів, що дорівнювало двом середнім зарплатам простого робітника. Ще за два місяці в ефір була випущена постановка «Посланець королеви». У 1937 році до телевізійного прогресу підключилися англійці і створили телеприймач з електронно-променевою трубкою.

Незабаром такі апарати з'явилися і в Америці. Наприкінці 50-х років 9 американців з 10 дивилися телевізор вдома.

Наприкінці тридцятих — початку сорокових років у Радянському Союзі випускали відразу кілька моделей електронних телевізорів, частково за американською ліцензією, частково власної розробки, але масовим продуктом вони так і не стали. А першим по-справжньому «народним» апаратом став КВН-49.

Легендарний телевізор був розроблений в Ленінградському НДІ телебачення інженерами Кенігсоном, Варшавським та Ніколаївським, на честь яких і отримав свою назву. КВН-49 випускався в різних модифікаціях до 1967 року, однак він і досі відомий широкому загалу завдяки незвичайному вигляду (навісна лінза з водою або гліцерином для збільшення зображення) та популярної гумористичної гри, що отримала назву на його честь.

Та найлегендарнішим виробником телевізорів в УРСР був львівський завод «Електрон». Наприкінці 70-х років він випустив відразу кілька популярних на весь Радянський Союз моделей кольорових телевізорів, наймасовішою з яких був «Електрон Ц-382».

«Електрон Ц-382» виділявся серед інших радянських телевізорів тієї епохи гарною якістю зображення, високою надійністю, стильним дизайном і низьким споживанням електрики. Завдяки успіху цієї моделі, кожен четвертий телевізор в СРСР у вісімдесятих роках був виробництва концерну «Електрон».

І відтоді перегляд телевізора став одним з найпопулярніших способів вечірнього проведення часу. Такий відпочинок допомагає розслабитися, дізнатися щось нове і провести час у колі сім'ї. Однак купуючи не всі «телемани» замислюються, як зробити перегляд безпечним для здоров'я.

• Обов'язково потрібно враховувати відстань до екрана. Оптимальним варіантом вважають півтора-два метри. Це має принципове значення для безпеки очей.
• Не можна проводити за екраном телевізора занадто багато часу. Рекомендація лікарів — не більше двох годин. До того ж небажано дивитися відеоконтент відразу перед сном, щоб не збивати біологічні ритми.
• Також бажано критично ставитися до вибору інформації для перегляду, особливо перед нічним відпочинком. Так, не слід дивитися кримінальні зведення, бойовики або щось інше, що може негативно вплинути на якість сну.
• Люди середнього віку, які регулярно дивляться телевізор для розваги, мають більший ризик погіршення свого мислення і пам'яті в старшому віці.

Про це свідчать дослідження, результати яких у травні цього рок озвучили на конференції Американської кардіологічної асоціації з епідеміології, профілактики, способу життя і кардіометаболічного здоров'я.

Вчені виявили, що навіть помірний час перегляду телевізора пов'язаний з погіршенням когнітивних функцій в літньому віці. У таких людей спостерігається більша атрофія головного мозку.

Також дослідники з’ясували, що за кожну додаткову годину перегляду телевізора людина в середньому втрачає близько 0,5% сірої речовини.

Сіра речовина бере участь в управлінні м'язами, зором, слухом, у прийнятті рішень та в інших важливих функціях мозку. Чим більший об'єм сірої речовини, тим зазвичай краща здатність запам'ятовувати і мислити.