Передплатити Підтримати

Листопад в історії

Хронологія «Маловідомої історії»

Фото ілюстративне з відкритих джерел

1 листопада 1612 року

У Москві бійці народного ополчення під керівництвом Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського штурмом узяли Китай-город; гарнізон Речі Посполитої відступив у Кремль. Голод там посилився до такої міри, що поляки дійшли до того, що почали їсти людське м’ясо. Пожарський пропонував обложеним вільний вихід з прапорами і зброєю, але без награбованих цінностей. Поляки відповіли відмовою. 5 листопада 1612 р. поляки здалися і покинули Кремль.

2 листопада 1982 року

Під час Афганської війни у тунелі Салунг, провідному в напрямку до Кабула, під час переходу радянського конвою вибухнула цистерна з пальним, внаслідок чого загинуло близько 176 осіб, у тому числі близько 64 радянських солдатів. Тунель був побудований радянськими фахівцями, головним чином московськими метробудівцями, в 1958—1964 роках у районі перевалу Саланг з метою поліпшення зв’язку Північного Афганістану із Кабулом.

5 листопада 1895 року

Юрист із американського міста Рочестер Джордж Селден отримав патент на автомобіль, заявку на який подав іще в 1870 р. У патенті було вказано таке формулювання, що коли, зрештою, Генрі Форд поставив автомобілебудування на потік, суд зобов’язав виплатити Селдену компенсацію за використання «його» винаходу. Селден судився з автомобільними корпораціями до 1911 р., коли завершилася дія патенту.

7 листопада 1941 року

Німецький бомбардувальник неподалік Ялти потопив радянський теплохід «Вірменія», який евакуював із Севастополя та Ялти військовий госпіталь. Транспорт мав відмітні знаки санітарного судна. Водночас, порушуючи статус санітарного судна, «Вірменія» була озброєна чотирма 45-міліметровими гарматами; крім поранених та біженців, на її борту перебували військовослужбовці та співробітники НКВС, окрім того, корабель ішов в ескорті двох збройних катерів і двох винищувачів І-153. Таким чином, «Вірменія», відповідно до міжнародного права, була законною військовою ціллю. Судно затонуло за 4 хвилини, загинуло від 7 до 10 тисяч осіб, у тому числі керівництво піонертабору «Артек» та частина партійного керівництва Криму. Врятувалися лише восьмеро людей.

11 листопада 1417 року

У Констанці завершився церковний Собор тривалістю три роки, який поклав кінець Великої схизми (коли на Папському престолі перебувало одночасно до трьох Пап). Один із понтифіків — Григорій XII — задовольнився кардинальським титулом; другий — Іван XXIII — втік із собору, був арештований і повалений, а третього — Бенедикта XIII — довелося відставляти заочно. Новим Папою обрали представника римської знаті Оддо Колонну, який узяв собі ім’я Мартін V. Цікаво, що на початку Собору він був звичайним мирянином і пройшов усі церковні ієрархічні щаблі за час проведення форуму.

15 листопада 1315 року

У битві біля кряжу Моргартен швейцарське ополчення «лісових кантонів» Швіц, Урі та Унтервальден завдало поразки військам Леопольда Габсбурга, герцога Австрії. Битва під Моргартеном показала цілковиту неефективність лицарської кінноти у гірських районах і стала однією з перших битв у середньовічній історії, де піхота здобула переконливу перемогу над важко озброєними кінними лицарями. Габсбурги були змушені визнати автономію Швейцарського Союзу.

16 листопада 1945 року

До США доставлено 88 німецьких учених та інженерів, які займалися в Пенемюнде розробкою ракетної зброї. Вернер фон Браун (його ракетами «Фау» обстрілювали Лондон) стане керівником американської космічної програми.

18 листопада 1935 року

У Варшаві почався суд над 12 членами ОУН, обвинуваченими у співучасті в убивстві міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. На лаві підсудних поруч зі Степаном Бандерою були ще 11 осіб. Акт обвинувачення займав 102 сторінки машинопису. Обвинувачені відмовлялися говорити по-польськи, віталися окликом «Слава Україні!», перетворили зал процесу у трибуну пропаганди ідей ОУН.

20 листопада 1815 року

У Парижі підписано мирний договір між Францією та союзними державами антифранцузької коаліції (Росією, Великою Британією, Пруссією й Австрією). Франція зобов’язалася виплатити контрибуцію в розмірі 700 мільйонів франків, окрім того, на її території терміном на 3−5 років залишалися окупаційні війська союзників, утримання яких також брала на себе Франція. Тоді ж у Парижі підписано акт про визнання та гарантії вічного нейтралітету Швейцарії.

23 листопада 1946 року

Французькі військові кораблі обстріляли в’єтнамське місто Хайфон. Загинули понад 6 тисяч в’єтнамців. Досягнуті раніше мирні угоди було зірвано. 19 грудня почнеться перша індокитайська війна, яка поклала початок найтривалішому військовому конфлікту в XX ст. Перша індокитайська війна — антиколоніальна війна в’єтнамських націоналістів, об’єднаних під егідою політичного руху «В'єтмінь», проти французької колоніальної адміністрації за національну незалежність у 1945−1954, що закінчилася розділенням В’єтнаму на дві незалежні держави: Демократичну Республіку В’єтнам (столиця — Ханой) і Республіку В’єтнам (столиця — Сайгон) й переросла у Другу індокитайську війну.

25 листопада 1415 року

У Москві на замовлення імператриці Анни Іоанівни відлито Цар-дзвін вагою 200 тонн. Російські майстри Іван і Михайло Моторіни (батько й син) готувалися до цієї події півтора року. Після охолодження дзвону почалися чеканні роботи, але під час Троїцької пожежі у травні 1737 року загорілись навколишні дерев’яні конструкції. На розжарений дзвін потрапила вода, і від нього відколовся великий шматок вагою 11,5 т (700 пудів). Через цей недолік дзвін залишили у ливарній ямі, де він пролежав близько 100 років.

29 листопада 1830 року

У Варшаві почалося польське національно-визвольне повстання. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії. Безпосередніми причинами повстання стало порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815). Російський цесаревич Костянтин Павлович, який правив Польським царством, ледь не загинув під час атаки на Бельведер і відступив зі своїми військами за Буг. Пригнічений подією, він був відкликаний братом-імператором з армії (влітку наступного року захворів на холеру і помер). Повстання було придушене 1831 р.