Колишню бурсу для дівчат придбали «київські власники»

Один із цих будинків, під номером 11, впадає у вічі недоглянутістю й занедбаністю. Будівля порожня, фасад облупився, бічні балкони обвалилися й затягнуті сіткою. Деякі вікна вибиті, замість скла — плівка.

У мережі є інформація, що тут є (тобто був) гуртожиток цього вишу. «Будівля не належить нашій академії, вона у приватній власності, власники у Києві», — розповів «ВЗ» ректор Львівського торговельно-економічного університету Петро Куцик. На запитання, коли, кому і хто її продав, ректор сказав: «Не в курсі».

Чому новий власник не зважає на те, що це пам’ятка архітектури, і не проводить реставрацію? З власником мав би бути укладений охоронний договір, а продавець мав би оформити дозвіл на відчуження. Та, зрештою, треба перевірити, чи законно здійснювали те відчуження?

Бо маємо нещодавній прецедент, коли вже приватизовану будівлю повернули державі. Як уже писав «ВЗ», Господарський суд Києва скасував приватизацію триповерхової колишньої будівлі Університету банківської справи, що на проспекті Шевченка, 9. Цей корпус свого часу приватизував один із найбагатших бізнесменів Львівщини Зіновій Козицький (батько голови Львівської ОВА Максима Козицького). Виявилося, Фонд держмайна незаконно виставив на приватизацію будинок колишнього Університету банківської справи. Відтак будівлю повернули у власність держави.

А тепер про історію будинку № 11 на вулиці Самчука. Це колишня жіноча бурса фундації Феліції Боберської. Її збудувало 1912 року архітектурне бюро Едмунда Жиховича за проєктом Тадеуша Мостовського. У міжвоєнний період тут, зокрема, мешкав мовознавець Єжи Курилович — один із найвідоміших лінгвістів ХХ століття. Згідно з картою Львова 1939 року, бурса проіснувала якраз до 1939 року.

У повоєнні часи тут розмістили Торговельно-кооперативний інститут. Згодом тут постав гуртожиток Львівського торговельно-економічного університету. Наприкінці 1970-х років до нього прибудували новий п’ятиповерховий навчальний корпус.