В Османській імперії коханку підбирали за формою… рота

А імпотенцію успішно лікували порнографічними картинками

У турецькій «камасутрі» ілюструють коханців в обіймах. Фото з архіву Олександри Шутко

Олександра Шутко, українська дослідниця історії Османської імперії, авторка книжок «Роксолана: міфи та реалії» й «Листи Роксолани: любов та дипломатія», а також роману «Хатідже Турхан», оприлюднила пікантні факти про життя в османському гаремі. Як задовольнити гарем наложниць і водночас мати заборонені ісламом одностатеві стосунки з юнаками-рабами? Про це султани та їхні наближені могли прочитати у бахнаме — особливих книгах, присвячених сексуальним практикам.

«Іслам дозволяє чоловікам багатоженство та позашлюбні стосунки з наложницями — сек­суальними невільницями, — роз­повідає пані Олександра. — Але ставить умову: кожну із законних дружин ці чоловіки мають одна­ково задовольняти не лише фі­нансово, а й сексуально. Тому в близькосхідних культурах осо­бливе місце займав культ чолові­чої потенції. У гаремі „ходовою“ книгою була бахнаме. Вона міс­тила класифікацію жіночих і чо­ловічих геніталій, приклади вда­лих поз, рецепти збуджувальних і контрацептивних засобів, а ще — пікантні історії».

Дослідниця каже, сьогод­ні відомо про понад п’ятдесят бахнаме. Найпопулярніший османський секс-трактат — «По­вернення старого до молодос­ті силою сексу», створений 1519 року. Одна з османських «кама­сутр» налічує аж 51 позу для сек­су. Кохання, каже пані Шутко, мало супроводжуватися мисте­цтвом спокусливої розмови.

В одному з бахнаме є прак­тичні поради, як чоловікові пі­дібрати собі ідеальну жінку для сексу за її зовнішністю. Якщо рот коханої маленький, значить, її піхва має бути вузькою. Чим чер­воніший язик жінки, тим сухішим буде її статевий орган…

Думаєте, у гаремі були лише традиційні інтимні стосунки? «У деяких бахнаме є пікантні істо­рії про чоловічі гомосексуальні практики, — розповідає Олексан­дра Шутко. — Одна з найпопу­лярніших оповідок, „Ланцюжок коханців“, розповідає про юна­ків із гарними сідницями, які піс­ля трапези влаштували оргію. Є ілюстрація: десять напівоголе­них парубків утворили так зване інтимне коло».

Полюбляв хлопчиків і султан Селім I Грізний (батько султана Сулеймена), хоча і мав прекрасну дружину Валіде. Пані Олександра каже, на нетрадиційні стосунки володар Османської імперії Селім «присів» у старості, коли довго бу­вав у походах… Сексуальне жит­тя Селіма досі викликає супереч­ки серед дослідників. За словами найвідомішого українського схо­дознавця Агатангела Кримсько­го, цей султан «одкинувсь од жі­ноцтва та й оддався самісінькій педерастії». Такі ж звичаї нібито укорінилися й у яничарському вій­ську. «Навербовані гарні хлопчики ставали за коханців для офіцерів», — писав Кримський.

У часи Османської імперії вмі­ли не лише правильно кохатися, а й лікуватися сексом. Завдяки бахнаме султан Ібрагім І (пра­вив у 1640−1648 роках) зцілив­ся від імпотенції. Цю проблему мав через невроз, який виник у юності через ізоляцію (Ібрагіма утримував під «домашнім аре­штом» старший брат, султан Му­рад ІV. — Авт.). «Аби допомогти 25-річному Ібрагімові мати ста­теві акти із жінками гарему, ціли­тель Джинджи-ходжа подарував йому примірник бахнаме з по­рнографічними ілюстраціями, які султан щодня уважно розглядав. Допомогло, — запевняє Олексан­дра Шутко. — Наложниця — укра­їнка Хатідже Турхан — народила йому первістка Мегмеда. Невдо­взі на світ з’явилося ще двійко його синів, від інших наложниць. Згодом Ібрагім уже не виходив із гарему, де спав із купою жінок, зокрема зі 150-кілограмовою ві­рменкою Шивекяр. Одружився із наложницею-грузинкою Тел­лі Хасекі, якій у придане віддав скарбницю Єгипту».