Леонід Брежнєв: «Якщо розповідають про мене анекдоти, значить, люблять...»

Дещо про «дорогого Леоніда Ілліча» від націонал-комуніста Петра Шелеста.

За часів Радянського Союзу керівники країни прощалися зі своїми посадами одночасно з кончиною або незадовго до неї — і всі свої потаємні думки забирали з собою у могилу... Винятками були хіба що Петро Юхимович Шелест і Микита Сергійович Хрущов (відома книга його спогадів після відставки). Петро Шелест багато чого розповів про те, що творилося “нагорі”. Він за своїм характером був прямолінійним. Розповів усю правду про те, як правив країною Леонід Брежнєв, з яким Шелест завжди був на “ти”.

Петро Юхимович розповів про те, як знімали з посади М. Хрущова, оприлюдрив подробиці того, як вводили радянські війська в Чехословаччину, а потім в Афганістан. Автор вважає за необхідне побільше наводити пряму мову Шелеста, щоб почути його думки ніби з його вуст. 

Кореспондент газети “Комсомольская правда” В. Бойко у жовтні 1989-го “розговорив” Шелеста і опублікував цю розмову у своїй газеті. 

Кореспондент. “Як ви оцінюєте перші роки роботи Брежнєва після жовтневого, 1964 року, пленуму ЦК КПРС (на якому М. Хрущова зняли з усіх посад. - А. Ф.).

Петро Шелест. “Перші три роки Брежнєв дослухався до думок свого оточення. Намагався розібратися в господарських справах... Через три-чотири роки він почав вважати себе вождем. Вірним марксистом-ленінцем, видатним діячем міжнародного комуністичного руху. А країну запустив... Пішла розправа з кадрами, які допомогли йому прийти до влади... Нагороди любив безумно. Про ці його слабкості знали державні діячі різних країн. Пригадую, Подгорний (голова президії Верховної Ради того часу. - А. Ф.) каже йому: “Не можна ж так. У народі вже анекдот ходить, що треба Генсеку операцію з розширення грудної клітки робити. Нагороди вішати нікуди...”.

Кореспондент. Значить, Брежнєв знав про анекдоти, над якими “ридала” вся країна?”

Петро Шелест. Знав, звичайно, але казав: “Якщо розповідають про мене анекдоти, значить, люблять...”. Я ніколи з ним не товаришував. Дуже багато нервових зіткнень було з ним у роботі...

Кореспондент. Чому досі за сімома печатями ваша книжка “Україна наша радянська”? Хоча стали загальнодоступними твори білогвардійських генералів, мемуари членів Тимчасового уряду, проза керівників антирадянського підпілля. Савінкова, наприклад...

 Петро Шелест. Я до тієї категорії, що ти перелічив, не належу.... Не можу сказати, чому моя книжка не повертається. Ця книжка про історію України — з давніших часів і до наших днів. Дана характеристика ролі України в історії. Даю я в ній, як перший секретар ЦК КПУ, оцінку стану справ у кожній області республіки. Написав я її сам. Тільки потім обробка редакторська була...

Через деякий час П. Шелест приніс кореспонденту свою книжку й сказав, що її обвинуватили в націоналізмі. Спочатку в журналі “Комуніст України” з’явилася розгромна рецензія з обвинуваченнями “оспівується козацтво, пропагується архаїзм”... Коли П. Шелеста зняли з посади, він подав заяву в політбюро з проханням повернути його в Україну, у Київ, або, в крайньому разі, у його рідне місто Харків. Петра Юхимовича в Україну не пустили. Згодом він сказав: “Був в Україні чотири рази: двічі проїздом, на похороні брата та на весіллі внука...”.

Кореспондент. Ви - один з керівників, що приймали політичне рішення про введення радянських військ в Чехословаччину. Наскільки все це було правильно?

 Петро Шелест. Думаю, можна було вирішити всі питання спокійно політичними методами, якби не проґавили момент. А проґавив його Брежнєв. Він все з Дубчеком зустрічався, займався, як сказав В. Гомулка (тоді перша партійна особа Польщі. - А. Ф.) “політикою поцілунків”. А потім довелося вводити війська країн Варшавського договору... Вважаю, що це було негативне рішення. Наші друзі за кордоном були неприємно вражені - вже не кажучи про те, що і в нашій країні були противники... Пам’ятаю, виступав перед студентами Київського університету якраз після введення військ. Мені було дуже багато записок: “Навіщо це зробили?”. Довелося пояснювати...

Кореспондент. Студенти були задоволені вашими поясненнями?

Петро Шелест. Ти ж сам був студентом. Хіба ця братія буває коли-небудь задоволена?.. А потім цей чехословацький рецидив проявився під час “афганської проблеми”. Мовляв, ввели в Чехословаччину, там нічого не трапилося, давайте введемо й в Афганістан...

P. S. У наш час Петра Юхимовича Шелеста деякі історики і журналісти називають націонал-комуністом. Частка істини у цьому є…

Фото з архіву “ВЗ”