Найкращого Никифора зіграла жінка

Унікальна актриса Кристина Фельдман починала кар’єру з ролі хлопця, і головною роллю її життя став геніальний художник-примітивіст


У напливі різноманітних новин непомітно проминула сота річниця з дня народження відомої польської акторки театру і кіно, народженої у Львові, де вона розпочала своє акторське життя, проживши тут майже тридцять років.

Маленька Кристина вже на п’ятому році життя виконувала малі ролі, навчалася акторського мистецтва у приватній студії актора Януша Страхоцького. 1934 року закінчила гімназію ім. Королеви Ядвіги, 1937-го — Державний інститут театрального мистецтва у Варшаві.

1 вересня 1937 р. дебютувала у львівському Міському театрі в ролі хлопця у байці «Квіт папороті» режисера Януша Варнецького. У Міському театрі виступала до 1939-го, коли отримала запрошення до трупи театру у Луцьку. Але на початку Другої світової війни повернулася до Львова і до 1941-го керувала Робітничим театром у Зимній Воді. 1942-го стала кур’єром Армії Крайової, після визволення міста в 1944 р. повернулася на сцену львівського театру (зіграла тоді чоловічу роль Сташка у «Весіллі» Станіслава Висп’янського режисера Александра Бардіні). Після закінчення війни емігрувала до Польщі, де виступала в театрах Лодзі, Щеціна, Ополя, Кракова і Познані. Від 1976-го була акторкою познанських театрів: Польського (1976-1983) і Нового (1983 — до кінця життя). Її чоловіком був теж актор Станіслав Брилінський (1886 — 1953).

У кіно дебютувала в епізодичній ролі у фільмі Єжи Кавалеровича «Целюлоза». Її переважно запрошували на епізодичні ролі в комедіях, де вона вміло демонструвала почуття гумору та молодечий темперамент. Зіграла у майже сімдесяти фільмах, а свою головну роль — 2004 року у фільмі «Мій Никифор» режисера Єжи Краузе. Никифор Дровняк був знаменитим лемківським художником-примітивістом, мав і свою виставку у передвоєнному Львові, а тепер залишився у нашому місті назавжди - пам’ятником, повз який щодня проходять львів’яни і сотні туристів. Встановлений біля Домініканського собору. Виконання чоловічої ролі художника Никифора принесло Кристині Фельдман кілька нагород на різних кінофестивалях: Ґдиня (Польща), Карлові Вари (Чехія) і на українському фестивалі «Стожари» (2005), де їй вручили Гран-прі «За найвищу майстерність у мистецтві перевтілення».

1980 р. акторка потрапила під нагляд польської служби безпеки після того, як підписала лист на захист автономії Університету ім. Адама Міцкевича у Познані і мала досить прикростей: контроль кореспонденції, обшуки, що, однак, акторку не зламало, і вона продовжувала свою артистичну кар’єру. Померла у своєму помешканні, хвора на рак легенів, похована на Алеї Заслужених на Мілостовському кладовищі у Познані. Згідно з побажаннями, була одягнута в костюм з останнього спектаклю — монодрами «І це мені залишилось» (I to mi zostalo).

Довідка «ВЗ»

Кристина Фельдман (1.03.1916 — 24.01.2007) — акторка театру та кіно. Народилася у Львові в акторській родині. Батько — Фердинанд Фельдман — вважався театральною зіркою початку ХХ століття і спеціалізувався на шекспірівських ролях, мати — Катажина Фельдман — була оперною співачкою. Мешкала сім’я на вулиці Парковій, 10.