«Чорний січень»

В Ісламському культурному центрі пом’янули жертв 20 січня.

Щороку 20 січня в Азербайджані відбуваються офіційні заходи, присвячені жертвам трагічних подій 20 січня 1990 року, які увійшли в історію як “Чорний січень”.  Цей трагічний день став в Азербайджані Днем всенародної скорботи у зв’язку з трагічними подіями 20 січня, коли в Баку були введені радянські війська для придушення політичної опозиції. У зв’язку із загостренням Карабахського конфлікту в Азербайджані розростався національний рух, обстановка в країні загострювалася, був створений Національний фронт Азербайджану. 

Радянська влада на чолі з Михайлом Горбачовим здійснила в Баку неймовірно жорстоку акцію. Опівночі 20 січня, під прикриттям ночі, в Баку в’їхали на танках як  окупанти армійські частини   радянських військ із важкою зброєю і влаштували там криваве побоїще. Танки і бронетранспортери йшли по живих людях, залишаючи на своєму шляху сотні вбитих і скалічених осіб. Радянська армія тоді використала найсучасніші бойові засоби... Ті молоді люди, які загинули за наказом Михайла Горбачова, навіки спочили на Алеї Шехідів.

Щороку вшановують пам’ять жертв тоталітарного режиму азербайджанці, яких доля закинула в Україну.  За невинно убієнних помолилися і представники різних національних меншин, які прийшли у Львівський Ісламський центр 20 січня. Голові об’єднаного конгресу азербайджанців України у Львівській області Теймуру Мамедову у цей кривавий день було лише п’ять років. Попри те, що він знає про трагедію лише з розповідей, рана на його серці за невинно убієнних кровоточить досі.

«Цей кривавий день “Чорного січня”  в’їхав у нашу історію на радянському танку, розчавивши сотні життів, але не вбив віру азербайджанців у вільний і  світлий завтрашній день. Ми всі глибоко співчуваємо і українському народу, який пережив криваві дні Майдану, - сказав журналісту “ВЗ” Теймур Мамедов. - Я — азербайджанець, який став частинкою України, бо багато років живу у Львові, тут одружився, тут народилися мої сини».

У вечорі пам’яті жертв “Чорного січня” взяли участь Уповноважений представник  Асамблеї національностей України у Західному регіоні Наталія Мамедова, голова молоді і спорту азербайджанської діаспори Шахріяр Магерамов, рідний брат якого зараз воює у зоні АТО. Садет Магерамова, яка тоді була студенткою, розповіла про той жах, який довелося пережити їй і її родині. Зі словом-співчуттям виступив і представник зі Сирії, директор ісламського культурного центру Алан Дакурі. У вечорі пам’яті взяли участь представники білоруського  і татарського культурних товариств. Після перегляду документальних фільмів про криваве побоїще в Азербайджані і Україні імам прочитав молитву. Ми молилися всі. І не важливо, що  зібралися під одним дахом християни і мусульмани. Ми разом молилися за душі убієнних і мир в усьому світі.

А потім усіх частували солодощами. На поминальному обіді в Ісламському культурному центрі подавали чай, тістечка і цукерки. Тут не вживають алкоголю. А коронною стравою у таких випадках є халва, яку доручають готувати тільки висококваліфікованій господині. І це для неї — велика честь. Халву готують за спеціальним рецептом і подають у тарілках як джем. До халви ставлять лаваш. Треба відірвати шматок лаваша і зачерпнути ним трохи халви. Цю страву їдять руками. Чесно кажучи, я трохи розгубилася, оскільки на такому заході була вперше. Теймур Мамедов показав мені, як треба поводитися в Ісламському культурному центрі, — заходити босоніж, залишивши чоботи за дверима, і їсти руками.