Шестимісячна Антоніна загубилася під час війни...
Історія Юлії Вайншток нагадує сюжет пригодницького фільму.
Під час Другої світової війни її сім’я, як і інші єврейські родини, постраждала від рук нацистів.
З Вайнштоків живими залишилися лише Юлія, її сестра Антоніна та дідусь Айзек. Своїм життям вони завдячують польці пані Новіцькій, яка їх переховувала у себе вдома. Разом з дідусем Юлії вдалося перебратися в Америку, а шестимісячна Антоніна загубилася…
Маленька Юля з мамою і татом жила на площі Ринок, 8, у Львові. Коли у 1941 році до міста прийшли нацисти — почали масово нищити єврейське населення. Втікали і ховалися, хто як міг… Родина пані Юлії переїхала у Борщовичі, де жила у «схронах» — печерах, виритих у землі. Дідусь Айзек — колишній військовий, знав, як будувати такі схованки. Тоді Юлі був лише рочок. Від пильного ока нацистів сховатися було складно, хтось доніс, що в лісі ховаються євреї. Нацисти не надто довго роздумували над способом знищення — кинули у «схрони» вибухівку, але їх уже там не було. Юлію та її сестричку-немовля врятував дідусь, який наче серцем чув біду і напередодні знайшов, де сховатися в місті.
На вулиці Святої Софії (тепер — вулиця Ярославенка) він познайомився з полькою Люсією Новіцькою. Вона і сховала сім’ю від нацистів... Навпроти будинку пані Люсії жив головний нацистський командувач, якби він дізнався про євреїв, загинули б усі, і пані Новіцька також. Пізніше пані Люсія підробила документи, що дідусь Айзек начебто є її братом, і зареєстрували цю сім’ю як поляків. Так вони стали Новіцькими. Єдину фотографію, яку має пані Юлія з дитячих років, зробив німецький солдат... Дівчинка бавилася в саду на траві, коли до неї підійшов нацист, Люсія і дідусь Айзек ледь не зомліли. Подумали, що він впізнав у ній єврейку і вб’є на місці. Насправді він засумував за власними дітлахами, які були далеко від місця служби, і вирішив побавитися з маленькою… Підняв її на руки, крутив навколо себе і зробив Юлії фотографію.
У 1944 році німці відступали... Сім’я Новіцьких не змогла утримувати двох дітей. Шестимісячна Антоніна потребувала особливого догляду, якого Люсія не могла їй забезпечити. Її вирішили віддати у львівський сиротинець на вулиці Паулінів (сучасна Ніжинська) під прізвищем Новіцька. Що сталося з цим дитячим будинком — загадка. Можливо, він переїхав у Сколе. А може, у Мукачеве. Після того, як до Львова прийшла радянська влада, Юлія з дідом та сім’єю Новіцьких виїхала в Австрію. Тут жили у депортаційному таборі. Звідси Юлію як сироту відправили у дитячий будинок в Америку. Дідусь через рік також емігрував до США. В Америці Люсія Новіцька вийшла заміж за Айзека. Все своє життя дід намагався розшукати молодшу онучку, але безрезультатно. Багато допомагала Юлія, яка в Америці працювала вчителькою. Там вийшла заміж за хіміка-науковця і має двох дітей. Зараз разом із чоловіком вперше після переїзду повернулася в Україну і намагається розшукати свою сестру. Якщо хтось щось знає про Антоніну Новіцьку або про долю сиротинця, який був на вулиці Паулінів (тепер — Ніжинська) у 1944 році, пишіть на пошту [email protected], телефонуйте на номер
(032) 294-90-22, або +380673708975.
А тим часом...
Вже вдалося знайти свідоцтво про народження Юлії Вайншток. Там вона записана як Етта Вайншток. Пані Юлія припускає, що сім’я навмисне називала дівчинку слов’янським ім’ям, аби приховати єврейське походження від нацистів.
