«На Харківщині наше виробництво потрапило під окупацію, росіяни ховали в ковші екскаватора набої…»
Історія релокації харківського меблевого підприємства до Копичинців, що на Тернопільщині
Третій рік у Копичинецькій територіальній громаді Тернопільщини працює релоковане з села Руська Лозова Харківської області підприємство (село за шістнадцять кілометрів від кордону з рф). Це «Меблі Техностиль», що спеціалізується на виробництві меблів для дитячих садочків, шкіл та офісів. Про історію релокації цього меблевого підприємства на Тернопільщину журналістка «ВЗ» дізнавалася в рамках престуру Харківського пресклубу.
П‘ятнадцять років тому меблеве виробництво заснував Олександр Сідельник — підприємець з Харківщини. Меблі виготовляли у селі Руська Лозова. Але через повномасштабне вторгнення рф бізнесмен змушений був релокувати своє підприємство до Тернопільської області. Разом з бізнес-партнером місце шукав по всьому заходу України. Не підходили приміщення, бо меблеве виробництво вимагає певних стандартів. Потрібно було знайти просторий ангар під великі крани-балки та інше виробниче обладнання.
«Наше підприємство потрапило під окупацію»
«На Харківщині ми мали виробництво площею п‘ять тисяч метрів квадратних, — розповідає начальник меблевого виробництва релокованого з Харківщини підприємства Юрій Слісенко. — Працювало шістдесят людей. Ми входили у трійку найбільших виробників шкільних меблів по всій Україні. Був також налагоджений експорт до Литви, Румунії, Молодови. Успішно працювали до 22 лютого 2022 року. Зараз з виробництва на Харківщині нічого не залишилося, все зруйновано. Наше підприємство потрапило під окупацію. Спершу не розуміли, що робити, чекали. Після деокупації Руської Лозової ми наважилися на вивіз залишків нашого виробництва в безпечний регіон. Мер Копичинецької громади Богдан Келічавий допоміг придбати ділянку під нове виробництво. Почали переїжджати на нове місце в серпні 2022 року».
Три місяці бізнесмени витратили на ремонт приміщення у Копичинцях, яке придбали у власність. Це старе автотранспортне підприємство, де за радянських часів ремонтували автобуси. Згодом приміщення АТП перейшло в приватну власність агрохолдингу «Мрія», але приміщення пустувало та заростало деревами. Копичинецька громада допомогла з продажем приміщення, оскільки власники — громадяни Саудівської Аравії та Німеччини.
Перше замовлення на новому місці - лавочки для укриттів
З Харкова привезли лише п‘ять працівників — технологів та конструкторів меблів. Решту працівників добрали у Копичинецькій територіальній громаді. Зараз на релокованому меблевому підприємстві працює сорок людей. Зарплата у людей — мінімальна, понад 8 тисяч гривень. Перше замовлення на новому місці - лавочки для укриттів.
«Не досягли обсягів виробництва та прибутків, які ми мали на Харківщині, — каже Юрій Слісенко. — У 2023 році заробили 70 мільйонів гривень, з них сплатили 2 мільйони податків. До війни на Харківщині - понад сто мільйонів гривень (станом на 2021 рік). Сплачуємо податки у бюджет Копичинецької громади, де ми зареєстровані. Не все обладнання вціліло. В одному з наших цехів повністю згоріло обладнання. Для придбання нового отримали грант».
За оцінками власників, збитки бізнесу через війну — 10 мільйонів доларів. Вдалося відновити бізнес, по суті, з нуля. Зараз 10% меблів експортують до Румунії та Молдови, решта йде на український ринок. У планах — повернутися до Харківщини, бо там у власності мають 4 га землі.
Олександр Сідельник показав вивезений екскаватор, який в період окупації на Харківщині вкрали рашисти, аби рити ним окопи… Після деокупації знайшли цю техніку та привезли на Тернопільщину. І раптом знайшли у ковші екскаватора гранати та набої, які сховали рашисти… На іншому вивезеному обладнанні окупанти залишили написи «путін — наш президент»…
