Уряд регулюватиме ціни на гречку й... мінералку

На час карантину в Україні повертають державне регулювання цін на соціально значущі продукти, деякі медикаменти та товари протиепідемічного призначення. Це передбачено «антикоронавірусним» законом № 3275. Перелік товарів, ціни на які регулюватимуть, має визначити уряд.

За словами міністра розвитку економіки Ігоря Петрашка, йдеть­ся про десять продуктів: борошно, цукор, макаронні вироби, молоко, яйця, хліб, м`ясо птиці, вершкове масло, гречана крупа. Десятим соціально важливим про­дуктом є мінеральна вода без газу. Список товарів медичного призначення, ціни на які регулюватимуть, Петрашко не озвучив.

Яким чином уряд контролюватиме ціни та виявлятиме порушення, поки не зро­зуміло. Свого часу, коли в Україні діяв ме­ханізм державного регулювання цін на соціально значущі товари, була ціла ін­спекція з контролю за цінами, яка опе­ративно відстежувала їх зміни. Нині її немає. До лютого цього року при Мін-економіки діяв проєкт «Інфляційний ба­рометр», де відстежували зміни цін на со­ціально значущі товари. Однак з березня його перестали оновлювати. В «Інфляцій­ному барометрі» відстежували ціни на 24 соціально значущі продукти харчування. Окрім круп, до переліку входили овочі бор­щового набору, сметана, свинина та яло­вичина.

Продавцям, які завищуватимуть ціни на соціально значущі товари, загрожують чи­малі штрафи. Тобто уряд встановлюватиме граничні ціни на продукти, а якщо продавець перевищив ціну у 1,2 раза, то йому загрожу­ватиме штраф 200−250 неоподатковуваних мінімумів (3,4−4,25 тис. гривень), а для поса­дових осіб 250- 300 неоподатковуваних міні­мумів (4,25−5,1 тис. гривень).

Утім, з таким регулюванням не все од­нозначно. Наприклад, якщо взяти гречку, то «соціальною» вважатимуть лише греч­ку, яку продають на вагу. Фасований товар уже під моніторинг не підпадає. Зараз чи­мало виробників продають гречку у плас­тикових банках. І це вже товар «преміум-сегменту» — з ціною понад 70 гривень за кілограм.

«Держава три роки тому вирішила по­збутися можливості впливати на бізнес, навіть у ситуації безпідставного зростан­ня цін. Тоді під моніторинг підпадали 32 продукти. Тепер моніторинг буде розпо­всюджений на 10 продуктів, 8 фармпре­паратів та 2 медичні товари. Якщо ціна в торгівлі на них планує підвищуватися, то заклад торгівлі через електронну форму зобов’язаний повідомляти про це в Дер­жпродспоживслужбу, — каже голова Наці­ональної ради економрозвитку Олек­сій Дорошенко. — На виробників або постачальників це регулювання не поши­рюється. Але держава буде вивчати при­чини зростання цін в роздрібних магази­нах та аптеках і мати можливість впливати й на виробників, або імпортерів, якщо ціни зростають без економічного обґрунтуван­ня».

За словами Дорошенка, це вперше вода для пиття потрапила до списку соці­ально значущих товарів. Якщо будуть під­стави, то перелік продукції, яка підлягає регулюванню, може зростати. Він також повідомив, що ціни регулюватимуть і на медичні маски та рукавички, як засіб інди­відуального захисту під час пандемії коро­навірусу.

Чимало економістів вважають, що ре­гулювання цін повертає Україну до радян­ських часів. Утім, Олексій Дорошенко, який також є головою Асоціації торговельних мереж, вважає, що на сьогодні це цілком адекватний захід. І в умовах нинішньої кри­зи лібералізм не працює. «Вважаю це діє­вим механізмом впливу на цінову ситуацію в країні та початком м’якого регулювання за європейським зразком. Для прикладу, у Франції під регулювання підпадає кілька тисяч найменувань продуктів», — каже До­рошенко.