Газу не треба. «Газпром» банкрут?

Тепла зима і падіння цін на газ не може не тішити українців: адже суми у платіжках нарешті почали зменшуватись. Однак зниження споживання вигідне не усім. За станом на 1 березня цього року в українських газо­сховищах залишалось 15,8 млрд кубометрів газу. Основна частина цього газу — імпортний. Тобто Україна його закупила, але не продала споживачам. Утім з огляду на те, що рекорд­ні обсяги газу у сховищах (на початку опалювального сезону було 21,6 млдр куб. м) були од­ним з основних козирів на пе­реговорах з «Газпромом», ціна виправдана. Однак європейці теж заповнили свої сховища, тож тепер транзит газу до ЄС через Україну суттєво скоро­тився. А це уже б’є по нашій ГТС.

З нового року транзит газу до Європи здійснює Опера­тор газотранспортної сис­теми України. За даними ОГТС, у лютому транзит російсько­го газу до ЄС та Молдови стано­вив 3,9 млрд куб. м. Це лише 76% від заброньованих потужнос­тей у рамках нового контракту з «Газпромом». А що менший об­сяг транспортування газу, то біль­ші витрати на транспортування одного кубометра. Якщо обсяги прокачування газу і далі падати­муть, у компанії можуть виникну­ти технічні проблеми.

«Якщо брати внутрішнє тран­спортування газу — то тут зро­зуміло: менше споживання газу — меншу виручку отримує компанія. Однак основну ви­ручку ОГТС отримує за раху­нок транзиту російського газу, — каже співзасновник Інсти­туту енергетичних страте­гій Дмитро Марунич. — Новий контракт укладено таким чи­ном, що „Газпром“ має сплачу­вати за транзит законтракто­ваного газу, а це 65 млрд куб. на рік (приблизно два мільяр­ди доларів). Навіть якщо фак­тично обсяги транзиту менші, ОГТС все одно отримує гаран­товану суму. Тому їм хвилюва­тись нічого. Трохи інша ситуація з газосховищами. Тепер вони належать Оператору газосхо­вищ України, який залишив­ся у підпорядкуванні „Укртран­сгазу“. Звичайно, за зберігання газу у сховищах ОГУ також отри­мує плату. Але, звичайно, вони б отримували більше, якби газ піднімали зі сховищ. У найгір­шій ситуації продавці газу, адже через низьке споживання вони не отримують тих прибутків, на які розраховували. Але тут ні­чим не зарадиш. Через теплу погоду домогосподарства не будуть споживати стільки газу, скільки споживали б в умовах морозної зими. А щоб більше енергоресурсів споживала про­мисловість, потрібне зростання економіки. А цього теж немає».

Власники газу, який зберіга­ється у підземках, можуть за­знати збитків і через знижен­ня ціни на газ на ринку. Уже зараз вона суттєво нижча за ту, за якою газ закуповували торік. Керівник ОГТС України Дмитро Макогон припускає, що одна з причин, чому «Газпром» не по­спішає нарощувати транзит газу до ЄС, — побоювання, що так ціни на газ впадуть ще більше. Адже, окрім аномально теплої зими, по російському монопо­лісту б’є і збільшення пропозиції скрапленого газу. Наприклад, Туреччина уже активно заку­повує скраплений газ з Алжи­ру, Катару, США. До польського СПГ-терміналу також уже поча­ли прибувати танкери зі скра­пленим газом зі США. Більше того, 20 лютого до польського терміналу у Свіноуйсце прибу­ло перше судно зі скрапленим газом для України. Наступного року американський газ почне надходити до грецьких терміна­лів. Таким чином частка «Газп­рому» на європейському рин­ку постійно зменшуватиметься. Відтак деякі аналітики вважа­ють, що «Газпром» не просто на межі банкрутства, він уже фак­тично банкрут.

«Газпром» з національного надбання перетворився у націо­нальне лихо, — пише російський аналітик, засновник порталу «Репортер» Сергій Маржець­кий. — Промахи керівника «Газп­рому», за які фінансових та імі­джевих втрат зазнає вся Росія, вже давно стали системними… Пропаганда продовжує повто­рювати мантри про те, що Єв­ропа критично залежить від ро­сійського трубопровідного газу. При цьому абсолютно ігнору­ють той факт, що після «газо­вої війни» десятирічної давнос­ті європейці вжили масштабних заходів реструктуризації свого газового ринку. Все це мало за­кінчитися тим, чим закінчилось. Під кінець 2019 року «Газпром» підписав кабальний газовий до­говір з Україною".