Два урожаї за рік? Легко!

Січень добігає кінця, а над­ворі плюсова температура. У соцмережах все частіше з’являються фото підсніж­ників і навіть маргариток, які через теплу зиму втратили орієнтацію у часі. Аграрії та садівники переживають — як позначиться «літня» тепла зима на урожаї? Науковці ж кажуть, до безсніжних зим пора звикати, а від таких змін клімату сільське господар­ство України може виграти. Щоправда, підходи до виро­щування культур доведеться змінювати.

«Маємо одну з найте­пліших зим за останнє десятиріччя, — каже головний агрометеоролог України Тетяна Адаменко. — Власне метеорологічної зими у нас ще не було, а вже кінець січня. Метеорологічна зима — це коли середньодобова температура нижча за 0 градусів за Цельсієм протримається щонайменше мі­сяць. До речі, 2019 рік був одним із найтепліших в історії — серед­ньорічна температура в Україні перевищила 10 градусів, тоді як нормою вважається 7−8. Отже, у нас встановлюється середньоєв­ропейський клімат, і аграріям тре­ба брати це до уваги, обираючи сорти чи саджанці.

Якщо говорити про цю зиму, то наразі погода цілком сприят­лива. Як правило, озимим куль­турам загрожують три речі — ви­мерзання через сильні морози, випрівання через надто високий шар снігу чи заледеніння ґрун­тів. Наразі нічого з цього немає. Через підвищення середньоріч­ної температури тепла у захід­них і північних областях України стільки, як років 25 тому було на півдні, але зволоження там кра­ще. Наприклад, колись на Іва­но-Франківщині практично ні­коли кукурудза не визрівала на зерно. Тобто її там сіяли, але ви­користовували в основному зе­лену масу — на корм. А тепер у Прикарпатті збирають чудовий урожай кукурудзи".

Рекордні урожаї кукурудзи в Україні значною мірою завдячу­ють саме потеплінню. За дани­ми Української зернової асоціа­ції, лише за період з жовтня по грудень 2019 року на експорт відвантажили близько 9,8 млн тонн кукурудзи, що на 29% пе­ревищує аналогічний показник попереднього року. Звичайно, висока урожайність залежить і від того, що потужні агрохол­динги використовують сучасне насіння та засоби захисту рос­лин. Однак саме через те, що «кукурудзяний пояс» змістився на північ, за 28 років площі під кукурудзою на зерно вдалось збільшити в Україні з 1,2 млн га (1990) до 4,6 млн га (2018). А урожайність зросла удвічі! Од­нак у Херсонській та Запорізькій областях площі під кукурудзою скоротилися. Хоча це культура досить стійка до посухи, у пів­денних областях тепер надто сухо для «королеви полів».

Суттєво розширилась і гео­графія вирощування соняшнику. Якщо на початку 90-х на Львів­щині чи Тернопільщині його у промислових масштабах не ви­рощували взагалі, то тепер на­віть на Волині та Рівненщині пло­щі під соняшником перевищують 40 тисяч га. Загалом посіви со­няшнику за роки незалежнос­ті зросли майже у шість разів, оскільки це високорентабель­на культура. На сьогодні Украї­на є основним постачальником соняшнику і соняшникової олії у світі. А за підсумками минулого року Україна опинилась на тре­тьому місці серед постачальни­ків продовольства до ЄС, випе­редивши Китай та Аргентину. Наразі поступаємось лише США та Бразилії. Щоправда, здебіль­шого український продовольчий експорт — не перероблена про­дукція, а сировина.

Ексміністр економіки Богдан Данилишин вважає, що через кліматичні зміни Україна має усі шанси стати до 2050 року аграр­ною наддержавою. «Числен­ні прогнози вказують на те, що воно (глобальне потепління — Авт.) матиме негативні наслід­ки для Індії, країн Африки на пів­день від Сахари і Південної Азії, — пише Данилишин. — Однак гло­бальне потепління переважно сприятливо вплине на Північну Америку, деякі райони Південної Америки (наприклад, Чилі), Схід­ну Європу (наприклад, Україну) і Центральну Азію. Гряде кон­центрація міжнародних сільго­спринків — в умовах кліматичних змін основний обсяг експорту припадатиме на меншу кількість регіонів. Значить, Україна в май­бутньому може і повинна зна­чно наростити обсяги експорту продовольства на світові ринки. І це хороша новина для нас. Про­гнози аналітиків свідчать про те, що вже у 2040−2050 роках від­будеться зниження сільгосп­виробництва у світі, при цьому зростуть ціни на продукцію агро­сектору».

Уже зараз «просунуті» аграрії почали вирощувати нові культу­ри. Наприклад, в Українській го­ріховій асоціації кажуть, що пів­день Харківщини, Одещину та Дніпропетровщину можна за­садити мигдалем. На Одещи­ні проходять випробування мо­розостійкі сорти мигдалю. На Львівщині та Київщині уже по­чали закладати персикові сади. Натомість херсонські фермери взялись за вирощування сор­го — це також злакова культура, але потребує удвічі менше воло­ги, ніж пшениця. Є там невеликі господарства, які пробують ви­рощувати нут (турецький горох, з нього роблять хумус) і сочеви­цю. Однак для тамтешніх фер­мерів головною проблемою є не освоєння нових сортів, а війна з пустелею. Олешківські піски — наразі найбільша в Європі напів­пустеля — поступово розроста­ються. Окрім цієї напівпустелі, у Херсонській області є ще кілька зон, які опустелюються. Оскіль­ки люди практично повирубу­вали захисні лісосмуги, вітри розносять піски на десятки кі­лометрів. Системи зрошування занедбані… За словами Тетяни Адаменко, якщо не відновлять систем зрошування, то Херсон­ська область має усі шанси пе­ретворитися на пустелю.

«Почати вирощувати нові культури — нескладно, — вва­жає пані Адаменко. — Дивиш­ся, яка кількість тепла потріб­на тій чи іншій рослині для дозрівання, порівнюєш з кіль­кістю тепла у своєму регіоні, з тим, як часто можуть бути за­морозки і наскільки інтенсивні (таку інформацію можна отри­мати у регіональній метеоро­логічній службі), — і робиш ви­сновки, можна це вирощувати чи ні. Звичайно, банани в Укра­їні вирощувати не будуть на­віть у найближчі десятиліття, бо їм потрібна середньорічна тем­пература +18. Але у тих госпо­дарствах, де є зрошування, уже вирощують два урожаї. Напри­клад, зібрали картоплю, а після неї садять ще якусь додаткову культуру, яка має короткий ве­гетаційний період».

До слова

74 млн тонн

Такий валовий урожай зер­нових зібрала Україна 2019 року. З них 35 мільйонів тонн — кукурудза, 28,1 мільйона — пшениця. 2018 року валовий урожай зернових становив 70,1 мільйона тонн, а 2016-го — 62 мільйони. Тобто вало­вий урожай зернових зростає в Україні з кожним роком.