Передплата 2024 «Добре здоров’я»

На порозі  «податкового терору»

  • 20.01.2020, 13:29
  • 2 474

16 січня 2020 року депутатська  більшість Верховної Ради України прийняла в цілому доопрацьовані законопроєкти №1209-1  та №1210, які  вносять  безліч змін  до Податкового кодексу України (ПКУ) та значної кількості інших законів, хоч активна боротьба за  їх  уточнення  та відхилення точилася  ще з  ранньої осені минулого року.

Багато хто з підприємницького середовища тішиться прийнятому підвищенню річного обсягу доходу (лімітам) для платників єдиного податку І-ІІІ груп. Однак лише ця та ще декілька норм у новоприйнятих законах є позитивними, а решту цілком можна назвати передвісниками «податкового терору», який насувається на український бізнес.

Серед негативу — розширення повноважень Державної податкової служби, запровадження принципу «винної відповідальності» платника податків, введення поняття «умисного діяння», збільшення штрафів за порушення податкового законодавства та запровадження надмірних заходів задля впровадження міжнародного стандарту BEPS.

Також податковий орган отримає нові повноваження отримувати письмові пояснення та їх документальне підтвердження на запит податкового органу (без уточнення підстав його надання) під час проведення перевірок у випадках: здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації; від роботодавців та/або їх працівників та/або осіб праця, яких використовується без документального оформлення.

У той же час, представники влади заявляють, що нові закони сприятимуть деофшоризації економіки, вдосконалюють адміністрування податків, усувають технічні та логічні неузгодженості у податковому законодавстві. І що основне: завдяки прийнятим законопроєктам «можна буде боротися з ухиленням від оподаткування з боку великого бізнесу».

То що ж чекає український бізнес: «покращення» чи «податковий терор»?

Зважаючи, що законопроєкти великі за обсягом та їхній остаточний зміст ще достеменно нікому невідомий, з’ясуймо хоча б окремі моменти з доступного для загалу тексту проектів і тоді зробимо попередній висновок. Однак, вже перший погляд на зміни свідчить, що ми отримуємо ложку меду у діжці дьогтю, і так для кожної категорії підприємців - платників податків.

Почнемо з добрих новин — у спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Так, справді, збільшено річні обсяги доходу (ліміти, які дають право перебувати на спрощеній системі у певній групі) платників єдиного податку: для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн). Однак, оскільки правку до проєкту було прийнято усно, то поки невідомо, з якого періоду ці ліміти будуть застосовуватись. Також до появи остаточного тексту закону невідомо, чи поширюється збільшення ліміту на платників єдиного податку ІІІ-ї групи — юридичних осіб.

Змінами встановлено, що звільнення від плати за землю у вигляді земельного податку не поширюється на платників єдиного податку І-ІІІ груп при наданні нерухомого майна (земельної ділянки або будівлі, яка на ній розміщена) в оренду. Ця тема здавна викликала особливу зацікавленість у контролюючих органів, однак тепер отримала правове місце у законі.

Для платників податку на прибуток перша новина — позитивна: збільшено з 20 млн грн до 40 млн грн розмір річного доходу, при якому можна не коригувати фінансові результати на податкові різниці з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

Натомість, запроваджують оподаткування «конструктивних дивідендів» та вводять нову податкову різницю — коригування фінансового результату на основі значення терміну «розумна економічна причина (ділова мета)».

Разом з тим, розширено перелік та вимоги до змісту документації з трансфертного ціноутворення для міжнародних груп компаній.

Для платників ПДВ встановлено штрафні санкції, пов’язані з реєстрацією податкових накладних на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ, або які оподатковуються за нульовою ставкою: у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної; у розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована.

Суттєвим передвісником «податкового терору» виглядає також збільшення у 2 рази розмірів штрафів за окремі порушення у сфері адміністрування податків: порядку взяття на облік у контролюючих органах — 1020 — 2040 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків — 1020 — 2040 грн; строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів — 1020 — 2040 грн та інших.

І насамкінець, особливим предметом гордості владних законотворців стала імплементація в законодавство України міжнародного Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування (англ. Base Erosion and Profit Shifting, далі — BEPS). Але обов’язковими до виконання Україною є лише чотири кроки з п’ятнадцяти запропонованих.

Однак прийняті зміни до ПКУ впроваджують ширший інструментарій, ніж передбачено міжнародними зобов’язаннями України, зокрема: крок 3 - оподаткування контрольованих іноземних компаній або КІК; крок 4 — обмеження витрат за фінансовими операціями; крок 7 — запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв.

Відтак, Україна значно ширше, ніж узяті міжнародні зобов’язання, запроваджує низку заходів, спрямованих на деофшоризацію. Можливо, це й призведе до суттєвого зменшення можливостей для мінімізації податків за допомогою офшорів, однак може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні сприяти відтоку інвестицій з України.

На думку народного депутата з фракції «Європейська Солідарність» Ніни Южаніної, це найбільш невдалий і зафіскалізований закон за останні вісім років, який тільки можна собі уявити, і у ньому невиправдано розширюються повноваження Державної податкової служби. Під час роботи над законопроектом у профільному комітеті було враховано досить велику кількість поправок, але глобальні поправки, які б унеможливили удар по бізнесу і є ключовими, були відхилені.

Тож як не крути, але, зваживши на перший погляд позитивні та негативні сторони проголосованої провладною більшістю у Верховній Раді податкової реформи, бачимо, що «покращень» для платників податків вкрай мало, на противагу тим механізмам, які ведуть нас прямою дорогою до «податкового терору». А нам туди йти ой, як не хочеться…

Зоряна Куриляк, юрист, експерт з оподаткування

Схожі новини