Курс на зміцнення?

Курс гривні до долара став справжнім новорічним подарунком для українців. Особливо для тих, хто на свята запланував собі подорож за кордон. Такого дешевого долара ми не бачили з 2016 року. Тож встигніть насолодитись моментом. Адже біль­шість прогнозів на 2020-й сходяться на тому, що котирування гривня-долар повернуться в коридор 26−27 гривень за долар. Утім, є й оптимісти, які вірять, що курс може бути в межах 22−24 гривні за долар.

Якщо планети вишику­ються у правильному по­рядку, курс гривні втри­мається на тому рівні, з яким ми зустріли 2020 рік. Йдеться на­самперед про те, що на цей рік заплановано масштабну при­ватизацію. Якщо вдасться зна­йти іноземних інвесторів бо­дай на один-два об’єкти великої приватизації, це дасть чималий притік валюти в країну. Ще один фактор — скасування морато­рію на ринок землі. Компанії за­водитимуть валюту в країну, аби купити землю.

Та якщо пересічні українці здебільшого радіють зміцнен­ню гривні, адже саме у цій ва­люті більшість отримує зарпла­ту, то в уряді починається щось схоже на паніку. Адже бюджетна криза минулого року (під кінець року недобір до бюджету оці­нювали щонайменше у 40 млрд грн) може повторитись. Міністр економрозвитку Тимофій Ми­лованов навіть заявив, що вони створили Штаб для боротьби з падінням промисловості, яке триває уже більш як півроку. Се­ред основних причин падіння промвиробництва Милованов назвав зміцнення гривні, яке по­гіршило конкурентоспромож­ність вітчизняних виробників.

«Зміцнення курсу гривні, яке відбулось в останні місяці мину­лого року, має спекулятивну при­роду і не пов’язане з поліпшен­ням продуктивності і стабільності економіки. Тому сподіватись, що такий курс може бути стабіль­ним, не варто, — каже заступ­ник директора Національного інституту стратегічних дослі­джень Ярослав Жалило. — В Україні була необхідність у залу­ченні бюджетних запозичень, а міжнародні фінансові спеку­лянти мали бажання придба­ти урядові боргові папери. Це основна причина зміцнення кур­су. І це призвело до негатив­них наслідків. Насамперед зни­ження дохідності експортерів. Негативні цінові тренди на сві­тових ринках, зокрема зниження цін на металургію, різко вдари­ли по виробниках. Це стало од­ним з чинників падіння промис­лового виробництва в Україні. По-друге, зміцнення гривні при­звело до здешевлення імпорту, а отже, імпортні товари посилили витіснення вітчизняних товарів з нашого ринку. Друга проблема — зміцнення гривні призвело до погіршення надходжень до дер­жавного бюджету. З одного боку, бюджет отримав менше доходів, пов’язаних з валютними надхо­дженнями в Україну. З іншого, через падіння промислового ви­робництва, промисловці почали сплачувати менше податків».

За словами економіста, є й позитивні фактори від зміцнення гривні. Насамперед здешевлю­ється зовнішній борг, і це трохи пом’якшує ризики для бюдже­ту. За рахунок дешевшої валю­ти зменшується вартість кри­тичного імпорту, насамперед енергоресурсів. Зокрема, опе­ратори почали знижувати ціни на пальне (щоправда, не без втру­чання АМКУ та президента), ціни на газ також торік знизились. Однак, якщо курс гривні втри­мається на такому аномально­му рівні, це призведе до сповіль­нення економіки в цілому.

«Думаю, уже в січні буде по­ступовий дрейф у бік посла­блення гривні. Певна підтримка гривні буде у лютому-березні, бо там підходить термін спла­ти податків ключовими еконо­мічними гравцями. Але загалом я очікую певного послаблення гривні, але не катастрофічного у жодному разі. Хоча вважаю, що середньорічний 27 гривень за долар — цілком можливий», — каже Ярослав Жалило. На його думку, різкий обвал гривні мо­жуть спричинити хіба зовнішні фактори — наприклад, глобаль­на економічна криза. Яка, сво­єю чергою, може змусити іно­земних спекулянтів, які скупили урядові облігації, масово їх про­давати і виводити кошти з краї­ни. Навіть якщо ці папери про­даватимуть на вторинному ринку, тиск на гривню буде сут­тєвий".