Бізнес по-нашому: з чим стикаються іноземні компанії в Україні

На жаль, поки що, навіть попри медичну реформу, що стартує зі січня 2018 року, це залишається бажаним майбутнім.

Для порівняння: Україна витрачає на медицину 4% ВВП — це значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів. Третина цих коштів фактично втрачається через неефективне їх використання та корупцію. Тому українці здебільшого змушені лікуватися за власний рахунок, а отже, ретельніше ставитися до вибору медичних установ, яким можуть довіряти.

Довіра — наріжний камінь, сполучна ланка між медиком і пацієнтом. Щоб її заслужити, потрібні роки, а ось втратити — легко. І якщо державні медичні установи лише починають це розуміти, то більшість приватних клінік і лабораторій вже давно працюють саме за таким принципом. Немає довіри — немає пацієнтів. Щоправда, в гонитві за клієнтами є й такі, хто не гребує нечесними методами боротьби, намагаючись всіляко обмовити більш успішних колег.

Півтора року тому на одному з веб-сайтів з’явилася інформація від імені жительки Львова про нібито «неякісні результати» аналізів, які вона зробила в медичній лабораторії «Сінево». Хоча, незважаючи на «постійні неточності» в результатах, як зазначено у статті, героїня матеріалу наполегливо продовжувала звертатися в одну і ту ж лабораторію. Тоді конфлікт між пацієнтом і «Сінево» було вичерпано. Такий випадок непо­одинокий для приватних медичних дослідних установ. Щодня вони обслуговують десятки тисяч людей, серед яких є й незадоволені і такі, що мають сумнів щодо результатів аналізів, однак після роз’яснень медичних фахівців лабораторії конфлікт вичерпано.

Дивує те, що випадок з цією львів’янкою в інтернет-просторі з’явився через 1,5 року після її «невдоволення». У листопаді застаріла інформація почала з’являтися на численних веб-сайтах, які в IT-сфері називають «сміттєвими». Потім до обговорення теми в соціальних мережах долучилися так звані «боти», що розміщують посилання у велику кількість акаунтів груп, які в повсякденному житті «ховаються» за новинними назвами.

Історія тривала доти, поки «Сінево» не почало надсилати офіційні заяви про недостовірність розміщеної інформації. Зрозуміло, «сміттєві» веб-сайти відразу видалили розміщені статті, заперечуючи їх існування. Однак проплачені боти, не перевіривши інформації, продовжували посилати користувачів до вже не існуючого контенту. Але й на цьому розкрутка «чорного» піару під назвою «Гіркий досвід в «Сінево», або Гроші на вітер» не закінчилася — боти почали активно коментувати публікацію, розміщуючи тексти, які не мають жодного стосунку до теми статті й, швидше за все, взяті з «методички». У таких випадках за справу беруться юристи.

— В юридичній практиці є чимало методів боротьби з нечесною конкуренцією, — прокоментувала ситуацію зовнішній юридичний радник Ганна Куліш. — Фактично всі веб-сайти, які поширили неправдиву інформацію про «Сінево», були повідомлені: якщо недостовірну інформацію, опубліковану у них, не буде видалено, ми звернемося в кіберполіцію і надішлемо офіційні скарги адміністраторам відповідних соціальних мереж, пошукових веб-сайтів і адміністраторам доменних зон. До цього, щоправда, не дійшло, адже після перших правових попереджень веб-сайти зняли публікацію. Це ще раз підтвердило, що вона не мала підґрунтя, а її поширення було «простимульовано».

Генеральний директор компанії «Сінево Україна» Джерон Дріссен, який відповідає за бізнеси і в інших країнах, зізнається, що з такою недобросовісною конкуренцією стикається вперше (при тому, що «Сінево» зараз налічує майже 100 медичних лабораторій в Європі):

— В європейській практиці ми не стикаємося з недобросовісною конкуренцією, — сказав Джерон Дріссен. — Наша мережа має чудову репутацію, яка базується на понад двадцятирічній історії. Професіоналізм співробітників — один із принципів роботи компанії, як і відповідальність за якість результату. Ми готові до конкурентної боротьби за клієнтів. Але хочемо вести її відкрито, розуміючи, що маємо справу не лише з машинами і технологіями, а з найдорожчим — здоров’ям людей. Прикро, що деякі українські веб-сайти і великі соціальні спільноти дозволяють собі публікувати явно неправдиві матеріали, ризикуючи не лише своєю репутацією, а й дезорієнтуючи співвітчизників.

Думку Джерона Дріссена поділяють й українські колеги. В Асоціації приватних медичних установ України підтверджують, що в нашій країні конкуренція, на жаль, не завжди чесна.

«Справді, в медичному бізнесі бувають випадки недобросовісної конкуренції, — визнав керівник Асоціації приватної медицини України Дмитро Левченко. — Попри це, ми говоримо про розвиток нового морального та цивілізованого бізнесу, що заснований на принципах win-win і умовах, які сприяють вдосконаленню та пошуку ефективних рішень на користь клієнта. Такі випадки вбивають довіру до якісної медицини. Тому користувачі Інтернету, навчені інформаційними війнами, повинні критичніше ставитися до інформації, яку читають і поширюють. Тож з посиленням юридичної відповідальності такі «методи конкуренції» стануть безуспішними спробами підірвати чиюсь репутацію».