Ігор Князєв: «Комплексним рішенням має стати термомодернізація будівель разом із установкою індивідуального теплового пункту»

Ряд міст України, як-от Черкаси, Луцьк, Львів, Тернопіль, Житомир та Івано-Франківськ, ще раніше долучились до програм кредитування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Про те, як банк активно кредитує заходи з тепломодернізації житлових будинків та об’єктів соціальної сфери, а також бере участь у реформуванні всього сектору теплопостачання, розповів експерт департаменту муніципального фінансування ЄБРР Ігор Князєв (на фото).

— Які програми ЄБРР для муніципалітетів у сфері енергопостачання вже реалізовані? Які переваги мають такі проекти безпосередньо для міста і його жителів?

— Стратегія банку така: енерго­ефективність від проекту і економія, яка буде досягнута, має перекривати витрати на обслуговування кредиту. Наприклад, певне підприємство, що взяло кредит у ЄБРР, щороку буде економити газ і електроенергію та інші ресурси на суму, яка буде перевищувати платежі по тілу кредиту та відсотках. Це вкрай важливо для компаній та жителів, оскільки є позитивний вплив на тариф, — його розмір не повинен збільшуватися. Перевіряємо всі проекти з цієї точки зору, і якщо десь є заходи, які не дають такого високого ступеня ефективності, але вони потрібні з технічної точки зору, ми залучаємо пільгове кредитне фінансування і гранти з боку міжнародних фондів. В усіх вищеперелічених проектах та містах у нас задіяні грантові кошти, наприклад, у проекті в Івано-Франківську ми використали грант від Шведського агентства міжнародної співпраці з розвитку (SIDA). Гранти, в основному, використовуються на реалізацію заходів, пов’язаних з управлінням і використанням тепла в будинках. В першу чергу — це установка індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Частково гранти використовуються для реалізації проектів, що пов’язані з переходом на альтернативні джерела при виробництві тепла.

Кожен з наших проектів передбачає три напрями: підвищення ефективності виробництва тепла, зменшення втрат при транспортуванні тепла по теплотрасах, за допомогою використання попередньо ізольованих труб, і забезпечення спрямування споживання тепла за рахунок встановлення ІТП.

— Які програми у сфері енергопостачання необхідно реалізувати найближчим часом? Які норми законодавства допомагають або заважають впровадженню таких проектів?

— Є законодавчі моменти, які негативно впливають на існуючу ситуацію. Якщо подивимося на сектор централізованого теплопостачання очима лікаря, то побачимо, що у «пацієнта» серйозна криза. Виникла вона тому, що тривалий час тарифи на тепло були нижче рівня собівартості. Тоді держава повинна була платити відповідну компенсацію у вигляді субвенцій на адресу теплопостачальним компаніям (теплокомуненерго). Ці субвенції надходили, але не повністю, часто із затримками, відповідно, накопичувалася заборгованість теплокомуненерго перед «Нафтогазом України» і його дочірніми підприємствами. «Нафтогаз», як будь-яка інша організація, почав нараховувати пеню і штрафні санкції. Ця пеня і штрафи не могли бути закладені у тариф теплокомуненерго (тобто не могли бути відшкодовані компанії), що продовжувало погіршувати ситуацію.

Таким чином заборгованість перед «Нафтогазом» продовжувала рости, і станом на початок 2016 року виникла ситуація, коли борги перед «Нафтогазом» і його дочірніми підприємствами у два рази перевищували борги всіх споживачів тепла перед теплокомуненерго. Цю ситуацію потрібно було якимось чином вирішувати, адже вийшов так званий «сніжний ком», який на якомусь етапі перетворився в лавину. Це сталося тоді, коли було введено спеціальний алгоритм розподілу платежів (до 90%), які надходили в теплокомуненерго, згідно з постановою Кабінету Міністрів №217. За цим алгоритмом кошти автоматом перераховувалися «Нафтогазу». Останній також був змушений подати до суду для стягнення старих заборгованостей, у результаті чого рахунки понад 100 із 170 компаній були заблоковані. Крім того, ми всі знаємо, що значною мірою зросли частки субсидій, а всі субсидії йдуть взаємозаліком через «Нафтогаз». У теплопостачальних компаній залишалися якісь крихти (якщо рахунки не були заблоковані), тоді вони могли бути використаними на заробітну плату, на термінові ремонти та ін. Але в реальності цих грошей часто не вистачало.

Щоб вийти з замкненого кола, було створено робочу групу на рівні віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка. Денис Гайовий, Марк Магалецький, я і ще кілька співробітників банку увійшли в цю групу. Розробили зміни до законодавчих актів, зокрема закон про реструктуризацію заборгованості теплокомун­енерго, що дозволить вирішити три речі: реструктурувати старі борги, за допомогою муніципальної підтримки терміном на 5 років; забезпечити списання пені і штрафних санкцій; і врешті-решт — забезпечити виплату заборгованості, яка існує на сьогоднішній момент з боку держави стосовно теплокомун­­­енерго. Ці заходи повинні певною мірою стабілізувати фінансовий стан сектору теплопостачання. Без вирішення ситуа­ції зі старою заборгованістю компанії навряд чи зможуть самостійно вирішити питання з виникненням нових боргів.

Є цілий ряд моментів, які потребують коригування. В першу чергу це стосується тарифної політики. Якщо коригується тариф на газ і електроенергію, то автоматично повинен коригуватися тариф і на тепло, оскільки газ та електроенергія становлять основну частину в ціні на теплову енергію. Для багатьох підприємств природний газ фактично становить до 90% від собівартості тепла. У квітні 2016 року було прийнято рішення підвищити тарифи на газ, але в той же час не було скориговано тарифів на гарячу воду, а коригування відбулось лише два місяці потому. Це вкрай негативно вплинуло на роботу теплокомуненерго, які змушені були працювати і постачати гарячу воду собі у збиток. Всі ці речі повинні координуватися. Ми в жодному разі не говоримо, що проти гармонізації тарифів на газ (встановлення Кабміном однієї ціни з 1 травня 2016 року на рівні 6879 грн. за 1 тис. куб. м). Рішення було однозначно правильним, воно неминуче, проте важко сприймається населенням, але це було потрібно в цій ситуації. Однак всі ці речі (визначення ставок тарифу на різні енергоносії) повинні чітко збігатися у часі.

— Яким бачите розвиток заходів щодо енергоефективності у будівлях об’єктів соціальної сфери, наприклад, школах, дитячих садках або лікарнях?

— Часто, коли міста кажуть, що знижують споживання, використовуються радикальні методи зниження, наприклад, перенесення канікул у дітей в школах або ж відключення гарячої води на тривалий час. Ці заходи забезпечують економію газу, але знижується комфорт людей, і вони змушені шукати альтернативні джерела, наприклад, бойлери. Комплексним рішенням цієї проблеми має стати термомодернізація будівель разом з установкою ІТП. Ще минулого року Кабмін своїм рішенням знизив мінімальну температуру опалення квартир до 16°С. Тепер, мабуть, будуть знижувати до 14°С. Проте будемо сподіватися, що влада стримає власний ентузіазм.

Також у сфері реалізації заходів енергоефективності бюджетних будівель ми співпрацюємо з фондом Е5Р. Вже підписано проект для Дніпра на загальну суму 20 млн. євро з використанням гранту від Е5Р в розмірі 2,5 млн. євро. Цей проект передбачає тепломодернізацію 80 шкіл та дитячих садків. Наступного тижня має стартувати оновлена тендерна процедура щодо цього проекту. Паралельно ведемо роботу з Одесою, Кривим Рогом та Кременчуком. Готуємо новий перелік міст для наступної програми енергоефективності.

— Що б ви порадили жителям Львова для того, щоб знизити споживання енергоресурсів?

— Запастись терпінням… Років зо два точно треба. Такі речі швидко не робляться. Реконструювати котельню та перекласти труби неможливо за один місяць. Активно стежити за існуючими програмами субсидій. Якщо сім’ї не мають достатньо доходів, то варто вчасно подавати необхідні документи для цих програм. Треба намагатися зробити комплексну модернізацію будівлі, не кожному окремо, а об’єднатися всім жителям багатоквартирного будинку, наприклад, для утеплення фасадів, заміни вікон, встановлення ІТП. Заходи з термомодернізації підвищать вартість самої нерухомості, забезпечать економію тепла та підвищать комфорт всередині самої будівлі. Навіть якщо у вас новий будинок і встановлено ІТП, декілька заходів з енергоефективності все одно не завадять.

Якщо будинок має якісну теплоізоляцію, то споживання в ньому енергоресурсів на 30-40% менше, ніж в інших будинках з аналогічною площею.

— Чи може збільшитися кількість міст, які задіяні в програмі кредитування ЄБРР?

— Готові до співпраці з усіма містами, і ми працюємо під муніципальні гарантії (отримані від місцевої влади). Зміна в порядку затвердження таких гарантій не дала можливості більшості міст подати документи на схвалення, проте уряд вніс свої корективи, і тепер ми можемо рухатися далі. Проте надання гарантій для наших програм і проектів NEFCO (Екологічна фінансова корпорація країн Північної Європи) залишаються певною мірою заблокованими.

— Чи можна порівнювати ситуацію з муніципальними проектами в Україні з ситуацією в інших країнах? У чому ключові відмінності, які ринки вже пройшли схожий шлях, який досвід ЄБРР має за останні роки?

— У частині транспортних проектів енергоефективності ми йдемо вслід за Східною Європою і Прибалтикою. Ми виходимо на ті ж питання, що й Польща або Литва 15 років тому. Теоретично, Україна може орієнтуватися на Польщу, яка за таких умов протягом 10 років пройшла шлях впровадження енергоефективності. Ще один характерний приклад — це країни Прибалтики. Вони повністю пройшли всі етапи та значною мірою перейшли на альтернативні джерела.

Говорячи про центральне опалення, варто зазначити, що частина країн пострадянського простору багато в чому втратила інфраструктуру теплопостачання (теплотраси та котельні, що опалюють значну кількість будинків одночасно). Наприклад, у Вірменії, в Єревані, намагаються відновити невеликі ділянки такої інфраструктури. Але виглядає моторошно, коли з кожного вікна стирчить якась труба.

З цієї точки зору добре, що ми не пройшли того шляху, який пройшли Грузія і Вірменія. Будемо сподіватися, що не доведемо теплопостачання до такого стану і не зруйнуємо існуючої інфраструктури.