Вимоги – японські, зарплата – українська...

Це найсучасніше японське підприємство за якихось кілька місяців виросло у чистому полі, у селі Підрясному Яворівського району на Львівщині. Нагадаємо, в урочистому відкритті Львівської філії “Фуджікури” брав участь президент України Петро Порошенко.

Вражають масштаби підприємства. Все виробництво під одним дахом, на цій площі можуть розміститися щонайменше два футбольні поля. На початках тут працювали у дві зміни 500 осіб. Зараз - близько тисячі. До кінця року стане до ладу друга черга, і на ній буде працевлаштовано 1,5 тисячі львів’ян та жителів довколишніх сіл. Підприємство підвозить і відвозить працівників своїм транспортом у радіусі 30 кілометрів.

Компанія має вузьку спеціалізацію - виготовлення кабелів для електричної мережі автомобіля. Переважно для групи підприємств німецького “Фольксвагена”. Подібні філіали є в кількох країнах Східної і Західної Європи, а ще в африканському Марокко, найбільш стабільній країні цього континенту. Чи доцільно возити так здалеку готову продукцію у Німеччину? Найкраще — з України...

На підприємстві чимало найсучасніших машин з числовим програмним управлінням, але переважає монотонна ручна праця. В основному молоді дівчата (хлопців помітно менше) скручують нарізані дроти у кабелі. Усю зміну - на ногах. Ще треба мати дуже добрий зір, швидко розрізняти кольори і відтінки дротів. Я поцікавився: “Яка потреба починати роботу так рано - о шостій годині?”. Господарі пояснили - ранковий час найбільш продуктивний для такої відповідальної роботи. Такий режим у всіх країнах, де розташовані філіали “Фуджікури”.

Спочатку навчання працівників відбувалося у Румунії, де є подібне підприємство. На час навчання зберігалася зарплата, видавали 10 тисяч гривень на відрядження. Але дехто використовував цю поїздку як екскурсію. Траплялося, що з автобуса, де було 35-40 осіб, десятеро на завод після поїздки до Румунії вже не поверталися...

Молоді люди не пам’ятають великих промислових підприємств часів Радянського Союзу, де була конвеєрна система і теж важкі умови праці. Сучасна молодь до такої роботи не звикла. Вона хоче багато заробляти, але при цьому тяжко не працювати. Та поступово плинність кадрів на «Фуджікурі» зменшується...

На різних етапах виробництва прискіпливий контроль якості. Вибірково зразки продукції надсилають у сертифіковану лабораторію у Німеччині для поглибленої перевірки. В Інтернеті вичитав повідомлення, що за брак робітникам нараховують штрафи. Це не відповідає дійсності. Просто не дають преміальних. Робітники-початківці носять на рукавах червоні пов’язки. Це означає, що за їхньою роботою має бути особливий контроль... Отже, скільки платять? Не секрет, що зарубіжні фірми приходять в Україну заради дешевої робочої сили. Порівняно дешевої. Навіть у період навчання робітники отримують 4200 гривень. Зарплата поступово зростає. На контролі якості можна заробити від 7 тисяч гривень... Щодо оплати інженерів, керівного складу - інформація закрита... Обідня перерва триває 30 хвилин. Бригади обідають по змінах, як колись у великих піонерських таборах. Обід робітникові обходиться у 6 гривень. Їжа цілком пристойна...

Я відвідав “Фуджікуру” разом з групою професорів Львівської політехніки. Компанія зацікавлена у нау­ковому інтелекті університету для подальшого науково-технічного прогресу, щоб витримати конкуренцію на світовому ринку. Планують у майбутньому виготовляти електрообладнання для гібридних авто і електромобілів. Львівській політехніці обіцяли подарувати електромобіль і згодом відкрити в університеті свою навчально-виробничу лабораторію.

Фото Андрія САВЧИШИНА