Долар буде по 5,05! Але лише для обраних

За оцінками НБУ та Мінфіну, через цей закон можуть збанкрутувати ще 20-50 банків, а курс гривні може впасти...

Основна ідея закону — дозволити позичальникам, які мають валютні кредити, перевести їх у гривню, причому за курсом, який був на момент укладення договору. Враховуючи, що фізичні особи могли отримувати валютні кредити лише до 2008 року (потім банкам заборонили видавати позики у валюті будь-кому, крім підприємств, які мають валютну виручку), то укладали ці угоди переважно по курсу 5,05. Що найцікавіше, перерахувавши кредит у гривні, банк не зможе встановити клієнту “гривневі” проценти. Власне саме через низькі проценти за валютними кредитами українці масово брали позики саме у валюті, а не у гривні. Ті, хто не хотів ризикувати через можливе зростання курсу долара, і брали кредити на житло у гривні, усі ці роки платили втричі вищі відсотки.

Звичайно, повертати валютний кредит за нинішнім курсом багатьом позичальникам стало практично нереально. Та й банкам невигідно, аби вони накопичували борги, адже через зростання проблемної заборгованості банки змушені формувати значно вищі резерви. Тож знайти компромісний вихід з цієї ситуації — вигідно для обох сторін. Утім, закон, прийнятий парламентом, фактично перекладає відповідальність з валютних позичальників на платників податків. Уявіть, клієнт винен банку 10 тисяч доларів. Замість цього він сплачує 55 тисяч гривень. Інший клієнт має депозит у 10 тисяч доларів. Банк повинен йому виплатити натомість 55 тисяч гривень? Ні, він має піти на міжбанк, придбати валюту за нинішнім курсом, або виплатити у гривні (що навряд чи сподобається вкладнику), але також за нинішнім курсом. Думаєте, власники банків платитимуть різницю з власної кишені? Дзуськи. Вони братимуть рефінансування у НБУ чи взагалі збанкрутують. І гроші ці виплачуватиме Фонд гарантування вкладів, який уже давно дофінансовують за кошти платників податків.

“Цей закон дещо кращий за той спекулятивний, який був прийнятий раніше, — каже радник президента Асоціації українських банків Олександр Кущ. — Тут принаймні є обмеження щодо сум і того, хто може претендувати на реструктуризацію. За цим законом претендувати на переведення валютних кредитів у гривні зможуть переважно ті, хто брав позику на придбання єдиного житла. Тобто квартири, у якій він мешкає. У попередньому варіанті намагались протягти і реструктуризацію для досить крупних позичальників. Зважаю­чи на обмеження, фізичних осіб, які досі виплачують валютні кредити на житло, залишилось не так уже й багато. Тому не думаю, що закон матиме особливо негативні наслідки для банківської системи. І є великі шанси, що президент його підпише. Але цей закон — поганий сигнал для інвесторів. Він демонструє, що у нас надалі приймають соціально-популістські закони, які насправді нічого не вирішують. Хіба що знімають деяку напругу у суспільстві. Значно важливіше було б прийняти закон про відновлення платоспроможності домогосподарств. Адже проблеми з боргами мають не лише валютні позичальники. Є сім’ї, які не можуть виплачувати кредити у гривні під височенні відсотки, через те, що втратили роботу чи мають заборгованість із зарплати, інші не можуть сплачувати комунальні борги. Чому виділяють лише одну фокус-групу?”.