Андрій Шувар: «Коли поставили сучасний фільтр, я подумав, що блок не працює, – диму не було видно взагалі!»

Енергетична безпека України залежить значною мірою від теплових електростанцій. Вони, по-перше, працюють на українському вугіллі, по-друге, виконують важливу функцію — регулюють частоту та потужність у часи пікових та мінімальних навантажень в енергосистемі впродовж кожного дня. Це не можуть зробити інші типи електростанцій. А тому треба вкладати кошти у модернізацію обладнання ТЕС та розвиток вугільної галузі. У цьому переконаний керівник найбільшої у західному регіоні Бурштинської ТЕС Андрій Шувар (на фото). Ось уже три роки, як компанію «Західенерго», до якої входить Бурштинська ТЕС, придбала на аукціоні компанія ДТЕК.

— Андрію Йосиповичу, ви були керівником Добротвірської ТЕС, коли вона була у державній власності. Відчуваєте різницю в організації роботи на державній та приватній станціях?

— До приватизації ми не могли навіть мріяти про реконструкцію, бо держава просто не мала на це грошей. З 2012 року на модернізацію, реконструкцію та капіталізацію Бурштинської ТЕС ДТЕК витратив 175 млн. дол. США. Повністю реконструювали енергоблоки №5 та №7, на блоках №№2, 3, 4 провели капітальні ремонти. На модернізованих блоках ми поставили нові електрофільтри. На ці екологічні проекти витратили близько 16 млн. дол. США. Завдяки реконструкції і модернізації нам вдалось збільшити потужність станції на 25 мегават, щоб було зрозуміліше — це додатково в рік буде спалено ще 100 тисяч тонн українського вугілля Львівсько-Волинського басейну в тому числі та вироблено 200 млн. кВТ·год. електроенергії. Важливо, що при роботі на таких потужностях значно покращуються техніко-економічні показники обладнання. Запланована також реконструкція блоків №9 та №10 зі збільшенням потужності та встановленням нових фільтрів.

— Модернізація дозволить збільшити термін експлуатації енергоблоків, адже, наскільки знаю, більшість блоків уже відпрацювали свій ресурс?

— Так, це найголовніше, заради чого уся ця реконструкція. Термін експлуатації збільшився приблизно на 15 років. Коли починаємо кожну реконструкцію, проводимо аудиторську роботу з оцінки обладнання. У нас є основні показники, яких ми повинні досягти після реконструкції. Це продовження терміну експлуатації, зменшення викидів в атмосферу до норми не більше 50 мг на метр кубічний твердих речовин, маневреність більше 50%, тобто якщо максимальна потужність 200 МВт, то він може розвантажуватись до 100 МВт, а старі можуть лише до 120. Така маневреність дуже важлива, оскільки споживання електро­енергії впродовж доби нерівномірне. Ще один показник — питомі витрати умовного палива. Наприклад, блок №5 до реконструкції використовував 405 грамів на вироблення 1кВт·год., після реконструкції — до 373 грамів. Це означає, що, використовуючи ту саму кількість вугілля, можна виробити більшу кількість електроенергії, і, знову ж таки підкреслю, менше спаленого вугілля — значить менше шкідливих частин йде у повітря. Тобто ми підвищуємо коефіцієнт корисної дії енергоблоку, маємо кращий результат з тонни вугілля, ніж до реконструкції.

— Жителі Бурштина можуть сподіватись, що диму не буде видно?

— Диму взагалі не має бути видно! Коли ми поставили новий сучасний електрофільтр на восьмому блоці Добротвірської ТЕС, то, їдучи на роботу, подумав, що блок не працює! Диму не було видно. Я аж телефонував на центральний щит, запитати, у чому річ. До реконструкції блоку на Бурштинській ТЕС викиди становили 1400 мг на метр кубічний, зараз є приблизно 43-46 мг за норми до 50. Тобто кількість викидів зменшилась у 29 разів!

— Як сприйняли зміни у роботі працівники, адже свого часу вони з острахом сприймали приватизацію «Захід­енерго».

— Скорочення персоналу, якого так боялись працівники, на станції не було. Було переформатування певних відділів та структур, але вони залишились у компанії. Зарплата зросла, але в той же час зросли і вимоги до працівників. Людина повинна приходити на роботу у належному стані, використовувати засоби індивідуального захисту та дотримуватись техніки безпеки, аби піти додому живою та здоровою. Чомусь саме до цього людей було чи не найважче привчити. Каски, захисні окуляри, спецодяг, рукавиці, беруші — люди вперто не хотіли це вдягати й використовувати. Але після декількох випадків, коли ці засоби вберегли людей від каліцтва, працівники таки навчились використовувати ці засоби. Наприклад, людина працювала з болгаркою, відірвався шматок диска і пробив каску, але голова залишилась ціла. Якби потрапив у голову, невідомо, чи людина залишилася б живою...

— Компанія ДТЕК підписувала угоду про соціальне партнерство з Бурштином. Які проекти уже реалізували в рамках цієї програми?

— Насамперед, це відновлення басейну, куди компанія вклала понад 375 тис. дол. США. Тепер там проводять всеукраїнські змагання. Загалом у Бурштин за програмою соціальної відповідальності з 2012 року вклали близько 1,5 млн. дол. США. Пріоритетом є охорона здоров’я, енергоефективність, розвиток бізнесу. Серед підприємств, які уже запрацювали з допомогою безвідсоткового кредиту, що надає ДТЕК, є цех з пошиття постільної білизни, ферма з півнями-каплунами, агенція з підбору персоналу та ін.

Розмовляв

Богдан ПОЛУМАЦКАНИЧ.