«Цукор мішками не продаємо»
Львів’яни запасаються крупами, борошном та побутовою хімією, боячись воєнного стану та ще більшого обвалу гривні
День Валентина кожен святкував по-своєму. Наприклад, мої знайомі цілий день згаяли на... закупи. Ні, не на якісь романтичні витребеньки. Скуповували побутову хімію та продукти тривалого зберігання майже на рік вперед. “Ціни тільки зростають, тому треба робити запаси. А ще почули, що ввечері буде звернення президента. Думали, оголосить загальний воєнний стан і мобілізацію. Зараз такий час, що запаси не зашкодять”, — каже знайома.
У супермаркетах все частіше можна побачити людей, які вимітають мішками цукор та борошно. Подекуди вже з’явились обмеження — “цукор мішками не продаємо”, “не більше трьох акційних упаковок в одні руки”. Раніше, коли мама скуповувала про запас крупи і цукор, я жартувала: “Ти що, до війни готуєшся?”. Зараз це зовсім не смішно...
Як розповів адміністратор одного з супермаркетів, ажіотаж виникає ситуативно — хтось з покупців починає “вигрібати” якийсь товар, відразу той товар стає потрібний і іншим покупцям. “У нас була акція на олію — 18,59 за пляшку. Три дні все було нормально. А потім якась жінка взяла відразу 10 пляшок — сказала, що чула, що олія буде по 30 гривень. Є у нас постійні клієнти, які купують багато цукру. Підозрюємо, що роблять самогон. Коли приходять (беруть три п’ятикілограмові мішечки), попит на цукор різко зростає. Навіть коли людина вже на касі бачить, що хтось виставив мішечки цукру, вертається і бере собі “за компанію”, — каже хлопець.
А ще продавці помітили, що багато покупців полюють за знижками. Приходять з журналами, де друкують всі акційні ціни, і беруть тільки те, що є в журналі. І якщо в журналі надруковано, що масло 12,99, а в магазині 13,99, — починають скандалити. “З цими журналами тепер постійні проблеми, бо поки його надрукують і розповсюдять, у нас вже можуть змінитись ціни. Самі розумієте, що робиться з доларом. А люди вважають, що це я з касирами їх обкрадаю. Пояснити, що я тільки стежу за тим, щоб вчасно змінювали ціни, а не вирішую, яка ціна має бути, нереально”, — каже адміністратор.
Попри панікерів, які гребуть все підряд, загалом продажі товарів падають. Насамперед імпортних, адже ціни на них постійно зростають. За словами заступника генерального директора ТОВ «Альянс Маркет» (мережа “Арсен”) Ігоря Новоставського, попит зріс на товари першої необхідності (крупи, олію, товари для особистої гігієни). На сіль та гречку ажіотаж є вже майже рік.
«Структура продажів змінилася, більше продається товарів групи бакалії. Щодо імпортних товарів, то в тих категоріях, в яких є товари-аналоги вітчизняного виробництва, продажі імпорту впали орієнтовно втричі. У категоріях, в яких немає аналогів вітчизняного виробництва, продажі впали приблизно на 20%, — каже Ігор Новоставський. — Асортимент імпортних товарів довелося скоротити — з окремими товарами перестаємо працювати. При різких коливаннях валюти постачальники значно гірше виконують замовлення”. Тому не варто дивуватись, коли звичного товару не знайдете на полицях магазинів...
Як розповів “ВЗ” директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, деякі компанії, які спеціалізуються на поставках імпортних товарів в Україну, уже по два місяці нічого не ввозили через проблеми з валютою. Адже працювати собі у збиток ніхто не хоче, а піднімати ціну на товар пропорційно з доларом, та ще й закладати туди додаткові ризики, нереально. Купівельна спроможність людей не зростає, тому з дорожчих імпортних брендів переходять на дешевші, з дешевших на вітчизняні (якщо є), а то й взагалі відмовляються від них. Адже більшість імпортних товарів не є продуктами першої необхідності. Тому, за словами Олексія Дорошенка, найближчим часом можемо зіткнутись з дефіцитом імпортних товарів.
“Реалізація імпортних товарів слабка. Через високий курс ціна на імпорт неконкурентна, — каже директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Львівхолод” (мережа “Рукавичка”) Мирослава Полець. — На жаль, є товари, які не можна замінити вітчизняними. Це насамперед цитрусові, банани, риба, рис, оливки. Ми їх закуповуємо, але попит на них падає. Та й працювати з імпортом все важче. Ми товар імпортуємо напряму. Першу половину січня не могли купити валюту, аби розрахуватись з партнерами. Ми банку переводили гривні, і вони там лежали на рахунку — валюти не було. Коли врешті-решт змогли купити валюту, курс уже був значно вищий. От і вийшло, що ті ж цитрусові, які ми продали у першій половині січня, — продали собі у збиток. Гадаю, що більше зростатимуть ціни, то більше падатиме попит. Зарплати не зросли. Тому людина, яка могла дозволити собі витратити на фрукти 50 чи 100 гривень минулого року, витрачає таку ж суму і зараз. Але кількість фруктів чи інших товарів, які можна купити на ці гроші, значно зменшилась”.
В “Альянс Маркет” підрахували, що за останній рік середній чек зріс орієнтовно на 30%. Відбулося це не тому, що люди стали купувати більше, — зросли ціни. Тому люди змушені витрачати більше, купуючи ту саму кількість товарів, а подекуди й меншу. Деякі експерти вважають, що уряд свідомо не стримує зростання курсу валюти і, як наслідок, зростання цін, — оскільки податок на додану вартість є одним з основних джерел наповнення бюджету. Тобто що дорожче коштують товари, то більше ПДВ ми сплачуємо при кожній покупці — навіть якщо купуємо менше, ніж раніше. А тепер ще й запровадили роздрібний акциз на алкоголь, тютюн та бензин — 5% від вартості товару разом з ПДВ. Тож держава як ніколи зацікавлена у зростанні цін на підакцизні товари...
