Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Вбивчий курс

З доларом по 25-26 гривень бізнес, залежний від імпорту, очікують масові банкрутства

9 лютого на міжбанку знову з’явився єдиний валютний курс. Утім, навряд чи це когось втішить, адже торги закрились доларом по 25,1 / 25,9 гривні та євро по 28,44 / 29,34 гривні. Голова НБУ Валерія Гонтарева била себе в груди, що курсу по 25 не буде. НБУ в понеділок встановив офіційний курс “лише” 24,95 гривні за долар... З таким курсом бізнес, що працює на імпортній сировині чи займається звичним “купи-продай”, — під загрозою закриття. Десятки дрібних підприємців, які займались продажем польських товарів, припинили роботу ще торік. Тепер черга дійшла і до більших фірм. Адже хто зараз зможе дозволити собі імпортні товари, якщо баночка ризьких шпротів уже 50 гривень, плитка українського шоколаду, виготовленого з імпортного какао (у нас ці боби не ростуть), — 20 гривень?

«Цей курс найбільше вдарить по бізнесу, який залежить від імпорту, але в той же час орієнтований на внутрішній ринок. При цьому цей бізнес потерпає не стільки від курсу, скільки від низьких доходів домогосподарств, — каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

— Доходи людей надто низькі, тому ціни не можна піднімати пропорційно зі зростанням курсу. Відтак це призводить до скорочення внутрішнього ринку, а отже, і бізнесу. Натомість для бізнесу, який залежить від імпортної сировини, але в той же час продає свою продукцію за кордон, те, що НБУ відмовився від індикативного курсу, пішло на користь. Адже досі експортери зобов’язані були продавати валюту по 16 гривень за долар, натомість для закупівлі сировини змушені були звертатись на чорний ринок і купувати валюту за курсом понад 20 гривень за долар. Тепер у них ситуація поліпшилась».

Проблема в тому, що підприємств-експортерів значно менше, ніж тих, хто залежить від імпорту. Скажімо, серед експортних лідерів у нас зернотрейдери. Але чи багато людей задіяно у виробництві тієї ж пшениці? Натомість малий та середній бізнес, зай­нятий у торгівлі чи сфері послуг, залежить від курсу, — адже у нас практично не виробляють ані посуду, ані тканин, ані засобів особистої гігієни.

“Зараз питання стоїть навіть не в тому, хто витримає і хто не витримає такий курс. Курс своїм рішенням обвалив НБУ. У мене питання, з яких причин він це зробив? — каже директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин. — Можна говорити про єдиний курс, але це не означає, що цей єдиний курс може бути яким завгодно. Влада має зробити все можливе, аби повернути довіру до політики НБУ. Поки не буде відновлена довіра, про якийсь зрозумілий, чи, як кажуть, ринковий курс не може бути й мови. Швидкої стабілізації на валютному ринку чекати не варто”.