Банки перетворились на «чорних» міняйл

У Нацбанку вкотре погрожують позакривати обмінники, міліція періодично “шугає” валютних міняйл біля ринків та великих торгових центрів, бо чорний ринок начебто підриває курс гривні. Утім, справжній чорний ринок — не на базарах, де люди міняють по 100-200 доларів. Тіньовий, чорний, спекулятивний курс — можна називати як завгодно, суть не зміниться — утворюють комерційні банки з “благословення” НБУ. Через введення так званих індикативних курсів на міжбанку валютою практично не торгують. 80-100 мільйонів доларів за торги — смішні суми в масштабах країни. Де ж взяти валюту підприємствам, залежним від імпортної сировини?

Чи не першими про проблеми з придбанням валюти почали заявляти нафтотрейдери. Понад 95% нафтопродуктів в Україні — імпортні. Відтак, аби на заправках вистачало пального, операторам постійно доводиться купувати валюту, і у великих обсягах. При цьому мережі АЗС постійно звинувачують у тому, що вони завищують ціни. У Антимонопольному комітеті навіть зобов’язували їх знизити ціни відразу майже на дві гривні. Саме на стільки завищена реальна ціна бензину, вважають в комітеті. Звичайно, офіційний орган розраховував ціни, відштовхуючись від офіційних курсів. Натомість операторам подекуди доводилось переплачувати до 30%, аби купити валюту, — щоб викупити законтрактовані обсяги пального.

“Проблеми з придбанням валюти почались десь з вересня. Завдяки діянням “Лєрки-облігації” купити долари за курсом, який вони декларують, нереально, — каже президент Асоціації “Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів” Леонід Косянчук. — Якщо в НБУ кажуть, що індикативний курс на міжбанку 16,2 гривні за долар, це означає, що насправді він десь 17,4. І це в кращому випадку. Але навіть за таким завищеним курсом купити валюту на міжбанку проблематично. Наші оператори уже відпрацювали певну схему, яка не заборонена НБУ. Вони йдуть на прямі домовленості з експортерами і проводять операції через банк. Звичайно, банк бере чималу комісію. Але який вихід? При цьому умови змінюються мало не щодня — вчорашні напрацювання сьогодні вже не діють. Якщо раніше ще були якісь позитивні очікування, що все врегулюється, то зараз їх нема. Єдина надія — що 16 січня парламент проголосує за відставку Гонтаревої”.

“Наше підприємство практично стовідсотково залежить від імпортної сировини. Банк, у якому обслуговуємось, обслуговує також чимало підприємств-експортерів, тому донедавна особливих проблем з придбанням валюти не виникало, — розповідає директор поліграфічного підприємства. — Валюту, яку “заводять” експортери, банк продає імпортерам, яких обслуговує. Нацбанк встановлює так звані курси відсікання, нижче та вище яких продавати валюту не можна. Але до цього бере комісію за свої послуги — 10-15%. Та це ще не все. Після нового року ми зіткнулись з тим, що банк не зміг задовольнити наші заявки на купівлю валюти. Постачальник уже має відвантажувати нам товар, а ми не можемо розрахуватись, бо нема валюти. За правилами, ми повинні перевести гривню на рахунок, а впродовж трьох днів банк має придбати для нас валюту. Гроші на рахунок пішли, а валюти нема. При цьому банк цими коштами також скористатись не може, оскільки вони потрапляють на спеціальний рахунок. Підприємство мого знайомого оформило заявку на валюту 22 грудня, а банк її виконав лише 9 січня. І увесь цей час кошти лежали на рахунку. Це ж вимивання обігових коштів підприємства”.

Нацбанк, знаючи, що банки деруть за обмін валют драконівські комісії, закриває на це очі. До того ж він продовжує проводити валютні аукціони, на яких продає валюту за пільговим курсом для окремих банків. За словами Гонтаревої, до валютних аукціонів допущено 88 банків. Однак самі банкіри кажуть, що долари на таких аукціонах можуть купити не більше десятка банків.

“Насправді, НБУ недооцінює проблему, яку створює такий офіційно-неофіційний курс для всієї банківської системи, — каже фінансовий експерт Юрій Мулов. — З одного боку, у звітності банки вказують курс без комісії, тому НБУ може стверджувати, що у нас курс 15,77 гривні за долар. З іншого боку, експортери прив’язані до конкретних банків. Якщо у підприємства-експортера у контракті вказано рахунок у такому-то банку, виручка потрапляє лише на нього. Відповідно, продати її в обхід міжбанку можна тільки імпортеру, який також обслуговується в цьому банку. Через це банки, які не мають великих експортерів і не можуть купити валюту на аукціонах, опинились в скрутному становищі. Підприємства-імпортери розривають з ними контракти і переходять на обслуговування у банки, які обслуговують експортерів і активно торгують валютою. Наприклад, в одному відомому банку в експортерів купують валюту по 16 гривень, а імпортерам продають з комісією по 19,5. Врахуйте, що багато імпортерів мають довгострокові контракти з постачальниками, у яких передбачені штрафи за зрив термінів оплати. Тому погоджуються навіть на такий курс. Заявок на валюту більше, аніж пропозиції (великі експортери не поспішають заводити виручку в Україну). Тож, окрім драконівської комісії, яку імпортер платить офіційно, нерідко доводиться ще й давати хабара банкірам, аби вони задовольнили твою заявку в першу чергу”.

Розуміючи, що реальні угоди проводять зовсім не за тим курсом, який офіційно декларують НБУ та банки, навіть аналітичні агенції почали подавати два курси. “Курс готівкового долара в січні, за прогнозами аналітиків компанії FIBO Україна, може перебувати в діапазоні 16-17 гривень. При цьому на тіньовому ринку вартість валюти може коливатись в межах 18-20 гривень”, — повідомляють аналітики компанії FIBO Україна. Аналітики компанії покладають величезну надію на кредит від МВФ. “Якщо українському уряду нададуть очікуваний транш фінансової допомоги, це дозволить відтермінувати оголошення технічного дефолту і, як наслідок, надасть короткострокову підтримку національній валюті та економіці в цілому. На цьому тлі попит на долар може зменшитись, а гривня укріпитись до 17-18 гривень на тіньовому ринку”, — прогнозує директор компанії “FIBO Україна” Сергій Поплавський.

За даними НБУ, Україна залишилась з мізерним золотовалютним запасом — на кінець грудня резерв країни становив лише

7,533 мільярда доларів. Причому власне у валюті у резервах лише 6,6 мільярда. (Наприкінці 2013-го у золотовалютних резервах було 20,4 мільярда доларів). З таким мізерним запасом втримати курс гривні від ще більшої девальвації НБУ навряд чи вдасться.