Олександр Пасхавер: «Треба створити міністерство реформ»

28-29 листопада виповнюється рік від саміту у Вільнюсі, на якому тоді ще президент Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Саме це і стало поштовхом до Революції гідності, ганебної втечі Януковича і “Сім’ї” та зміни влади.

Новий президент Порошенко таки підписав економічну частину Угоди про асоціацію. Ще у червні. Та, схоже, нова влада до кінця не зрозуміла, що люди виходили на Майдан не заради Угоди як такої, — а заради реформ, які можуть змінити життя країни. Чому “реформаторська” влада так боїться реформ? Про це у розмові з президентом Центру економічного розвитку, заслуженим економістом України Олександром Пасхавером.

— Змінилася влада, а обіцяних реформ не бачимо. Причина у війні чи все-таки нова влада виявилась не здатною впроваджувати реформи?

— Я б не сказав, що за цей рік не зробили нічого. Є багато позитивних моментів, багато хороших законів. Але нема системності, нема призначених людей, які б за це відповідали, нема виділених грошей. Закономірно, що виникає питання: хто в цьому винен? Можливо, владу заїдає “текучка”, бо треба вирішувати багато поточних проблем. Але суспільство має право підозрювати владу у всьому. У влади завжди є презумпція вини. Вони повинні постійно доводити, що невинні. Це нормальне співвідношення — суспільство підозрює, влада виправдовується. Поки що влада своїми діями не доводить, що не винна у відсутності реформ.

— Ви кажете, треба призначати людей, які відповідатимуть за проведення реформ. Але навіть якщо вдасться знайти таких менеджерів, то як їм змусити працювати по-новому рядового чиновника, який двадцять років працює у цій системі?

— Усі реформи впроваджуються згори. І це вже завдання відповідальної людини — змусити підлеглих виконувати наказ. Спротив буде величезний, адже бюрократія у нас гірша, ніж була 23 роки тому. Перше, що треба зробити, — скоротити кількість чиновників, а тим, що залишились, підняти зарплату. Не може чиновник, який керує величезними грошовими потоками, отримувати маленьку зарплату і працювати чесно.

Має бути створене міністерство реформ. Запросити туди людину, яка відповідатиме лише за реформи і нічим більше не займатиметься. Це має бути тимчасова посада, яка існуватиме лише на час проведення реформ. Які б хороші міністри не прийшли, їм доведеться вирішувати силу-силенну поточних питань. Як наслідок, міністр доручить впровадження реформ якомусь керівникові департаменту, той ще комусь... У нормальній країні це може спрацювати. Але не в Україні. Не будуть бюрократи, що погрузли в корупції, впроваджувати реформи, які обмежуватимуть бюрократію. Обмежуватимуть їм можливість шахрайств та відкатів. Виникає конфлікт інтересів. Доручити реформи бюрократам означає поховати їх заживо. Будь-яка реформа має починатися з того, що чітко зрозуміло, хто за неї відповідає і за які гроші вона впроваджується.

— Часто можна почути, що для того, аби витягти українську економіку з кризи, треба розвивати насамперед сільське господарство і військову промисловість...

— Не економістам чи журналістам вирішувати, які галузі мають розвиватись. Це мають вирішувати підприємці. Завдання держави — створити їм умови, аби підприємці почувались комфортно, мали свободу вибору. На жаль, те, що чуємо від підприємців останнім часом, лякає. Є заявлені плани з дерегуляції, але на ділі це не працює. За цей рік підприємці вільнішими не стали, тиск на них не зменшився, відкати меншими не стали...

— Батько грузинських реформ покійний Каха Бендукідзе шкодував, що не зміг ліквідувати Національний банк Грузії. На його думку, таке відомство не потрібне ані в Грузії, ані в Україні. Зважаючи на дії нашого Нацбанку, особливо на валютну політику, може, й справді краще було би без НБУ?

— Каха був радикалом, і далеко не всі його ідеї втілили в життя у Грузії. Щодо Національного банку, то вважаю, що він потрібен. Оцінювати діяльність НБУ не можу, оскільки не спеціаліст у цій сфері. Але щодо курсу... Що таке курс? Це температура тіла. Якщо економіка хвора, нема нічого дивного, що курс нестабільний. Якщо не проводяться реформи, які можуть реанімувати економіку, то як можна розраховувати на стабільний курс?

— Перше, що доведеться готувати новоствореному уряду, — проект бюджету на 2015 рік. На чому економитимуть в першу чергу?

— Проект бюджету на наступний рік неможливо зверстати. Як можна щось прогнозувати, прораховувати, коли в країні фактично війна? Дефіцит буде гігантський. Усе залежить від того, як домовляться з міжнародними інституціями. Чи дадуть вони грошей? Якщо дадуть, то скільки і на яких умовах? Єдине, що можу сказати точно, — навіть цього року можна було б зекономити 15% видатків, якби державні закупівлі проводились чесно. І це йдеться про закупівлі, які здійснювались уже за нової влади.