Вирвались з Радянського Союзу, щоб потрапити у Митний?

Україна погоджується на цивільний шлюб з Митним союзом, але не готова до штампу в паспорті. Принаймні не з таким шлюбним контрактом. Приблизно так можна охарактеризувати стосунки України та Митного союзу, особливо після скасованого в останню мить візиту Віктора Януковича до Москви. За даними ЗМІ, президент у Москві мав підписати меморандум про інтеграцію у МС та вступ до ЄврАзЕС — в обмін на знижку на газ. Натомість російська сторона вимагала підписання документів, які гарантують вступ України до МС — щоб Україна не могла «включити задній хід», як це вже зробив Узбекистан (Ташкент уже вийшов з ЄврАзЕсСу).

Чому Янукович втік «із загсу»?

Членство у Митному союзі — єдина можливість переглянути газові контракти та отримати знижку на газ (подавати на “Газпром” до Стокгольмського арбітражу, як це зробили більшість європейських компаній, “Нафтогаз” чомусь не наважується). За деякими даними, Росія готова продавати Україні газ по 165 доларів (проти нинішніх 421 долара), якщо та буде членом МС. Але повернувшись обличчя до МС та ЄврАзЕСу, Україна автоматично стане спиною до ЄС. Про євроінтеграцію можна забути. З огляду на те, що стосунки з Європою у чинної влади і так не складаються, вона уже було наважилась зробити обережний поворот у бік Росії... Але буквально за день до доленосного візиту українському президенту подзвонив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

“У 2003 році схожа ситуація була з Молдовою. Тодішній президент Молдови Воронін уже готовий був зустрітися з Путіним, аби підписати угоду щодо Придністров’я. Але в останній момент відмовився підписувати документ. Якщо не помиляюсь, йому тоді теж дзвонив Баррозу, — каже політолог Вадим Карасьов. — Баррозу дав Януковичу зрозуміти, що, підписавши угоду про МС, той зробить інтеграційний переворот. А для Януковича зараз це надто великий ризик. Він розраховував, що вибори дадуть йому можливість зробити кульбіт у бік МС, але вибори пройшли не зовсім за сценарієм влади. Сприйняття МС в елітах, які привели його до влади, також неоднозначне. Опозиція отримала б новий заряд адреналіну, який змусив би їх працювати активніше. Віктор Янукович — людина, основною метою якої є його політичне виживання, тому він боїться змін. Як на мене, влада далі маневруватиме, намагаючись виторгувати кращі умови приєднання до МС. Але до 25 лютого (до саміту Україна-ЄС) чекати якихось рухів не варто. Ситуація як для Януковича патова”.

«МС відкине Україну на кілька років назад»

Основний аргумент вступу до МС — ціна на газ. Експерти, які є прихильниками МС, стверджують: наша економіка надто зав’язана на ринках Росії та Білорусі, щоб можна було ними пожертвувати. Мовляв, на європейських ринках українська продукція у більшості випадків неконкурентна.

“Впродовж трьох років урядовці їздять вимолювати дешевший газ, бо без нього наша економіка помре. Якщо для того, щоб зберегти економіку, потрібний дешевий газ, а для того, щоб його отримати, треба вступити у МС, — треба це робити, — каже експерт Ростислав Іщенко. — У Міністерстві економіки порахували, що вступ до МС дасть українській економіці додатково 6-9 мільярдів доларів на рік. Керівник групи, яка робила ці підрахунки, Валерій Мунтіян, досі працює у Кабміні. Отже, з цими розрахунками погоджуються — це офіційні дані. Є й інші цифри — у перший рік приєднання до Зони вільної торгівлі з ЄС Україна втратить 5-6 мільярдів доларів. Як на мене, від цих цифр і треба відштовхуватись, вирішуючи, куди нам рухатись”.

Але є інші цифри. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що, приєднавшись до МС, Україна втратить значно більше, ніж отримає. “40% доходів державного бюджету оплачує українська митниця. Це ПДВ, це акциз, це імпортне мито. В абсолютній сумі це 110 мільярдів гривень на рік. У разі створення Митного союзу митний контроль стає загальним, немає внутрішніх митних кордонів. І це означає, що 110 мільярдів гривень потрапляє не в український бюджет, а, вибачте, в общак, — заявив він. — Приклад нинішнього Митного союзу, до якого входять Росія, Казахстан і Білорусь. 88% митних платежів відходять Російській Федерації, 7,3% — Казахстану, 4,7% — Білорусі”. А коли в руках у Росії (а саме вона є “головою” МС) буде не лише ціна на газ, а й доходи українського бюджету, про яку незалежність може бути мова?

Дешевший газ — також поняття розмите. Україні обіцяють не перегляд угод, а лише тимчасову знижку на газ. Зважаючи на те, що Росія вступила до СОТ, ціни на газ вона має формувати за ринковими умовами. Тож, ймовірно, Україна отримає знижку у 10-20%, яку вже отримали Польща, Німеччина, Чехія, нікуди не вступаючи.

“Україна не може були одночасно і в зоні вільної торгівлі з ЄС, і у Митному союзі, — пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. — Входження до МС нічого, окрім збитків для економіки, не принесе. Умови діяльності гірші, ніж ті, що є зараз у зоні вільної торгівлі з країнами СНД. Але багато правил зони вільної торгівлі не виконуються. Так само буде з умовами Митного союзу — вони виконуватимуться вибірково. Крім того, вступивши у МС, Україна порушить багато угод, які вона підписала, вступивши до СОТ. Вступ до МС не гарантує припинення митних зборів з українських товарів. Загалом, приєднання до МС відкине Україну на кілька років назад”.