Сто страв зі ста рослин

У Львові, у Стрийському парку, відбувся Фестиваль доброї їжі, де зафіксовано новий рекорд України — понад 100 страв зі 100 рослин, без м’яса та домашніх яєць (промислові допускаються).

Співорганізатор фес­тивалю — Львівський торговельно-економіч­ний університет. Учасники за­ходу підтвердили, що відбу­лась популяризація доброї їжі, рецептів корисних страв, а та­кож збереження і вдосконален­ня давніх традицій українського народу. Гостям заходу розпові­ли як про нові сучасні підходи в альтернативній їжі, так і про збереження й удосконалення давніх традицій українського народу, культуру приготування і споживання, культ доброї їжі.

Учасниками Фестивалю до­брої їжі були учні, студенти та викладачі навчальних закладів Львова та області, пов’язаних із приготуванням їжі. Серед них — представники Львівського вищого професійного училища харчових технологій — учні та їхні наставники. Майстер ви­робничого навчання цього учи­лища Галина Зінько розповіла, що на Фестиваль доброї їжі на­вчальний заклад підготував сім страв. Серед них — два рецеп­ти автентичних страв — «Зуб­ці» (із пророщеного ячменю) та «Шулики» (оформлені ікрою з кульбаби) — із книги «Жива українська кухня» («ЖУК») Оль­ги Павленко.

Мисткиня і гастроблогерка Ольга Павленко, у соцмережах відома як Оля Кольорово, пра­цювала над унікальною кулінар­ною книгою про українську кух­ню. Її життя у червні минулого року забрала ворожа ракета, яка влучила у торговий центр у Кременчуці, але небайдужі ро­блять усе, щоб доробок жив і надалі. Книга «Жива українська кухня» — рукотворне зібрання у двох томах рецептів 365 на­ціональних страв з усієї тери­торії України з дослідженнями походження кожної страви та її назви. Головне, що вона хотіла сказати, українська кухня — це не лише борщ та вареники.

Також на Фестивалі були представлені найрізноманіт­ніші страви з рослин — кропи­ви, гарбуза, квасолі… Цікави­ми були й інші страви — гичка, засипана пшоном, клокуцьо­ха, пасулі в сметані, квасоле­вий паштет з льоном та медом, кекси з кропивою.

Шулики

До тіста: 250 мл води або молока, 400 г борошна, ½ ч. ложки солі, 50 г масла, 1 ст. ложка меду, 1 ч. ложка розпушувача.

До макової заливки: 150 г маку, 1 лимон, 100 г меду, 250 мл окропу.

З води (молока), борошна, масла (якщо не пісні), меду, солі, розпушувача замісити тісто. Тонко розкачати. Спек­ти у духовці за температури 200°С до рум’яності. Полама­ти, скласти в макітру.

Мак запарити окропом хоча б на 1 год, краще на ніч. Воду злити. Перетерти макогоном або блендером до побіління.

Зробити суміш із меду, води, соку і цедри лимона. Змі­шати з маком. Залити підго­товлені ламанці.

Зубці

1 склянка ячменю, 20 г масла, сіль — до смаку.

Ячмінь ретельно промити і замочити в холодній воді на 8 год. Ще раз промити, злити воду, покласти в маленьку та­рілку, розрівняти і зверху на­крити глибокою тарілкою.

Так залишити ячмінь на ніч.

Уранці мають з’явитися білі паростки. Якщо їх немає, дати зернам ще трохи часу.

Покласти пророщене зер­но у каструлю та залити водою так, як для приготування зви­чайної каші.

Варити на малому вогні до готовності ячменю, періодично помішуючи, аби не підгоріла. Додати сіль та вершкове мас­ло до смаку.

Подавати зубці з молоком. Можна додати сухофрукти, джем, горіхи з маком.