Іран відкриває Ормузьку протоку
Я довго думав, кого з літературних персонажів мені нагадує Дональд Трамп. А аж раптом прийшло осяяння: Трамп мені нагадує Дон Кіхота
Образ Дон Кіхота був романтизований Мігелем де Сервантесом від самих витоків, а згодом іншими іспанськими інтелектуалами - Мігелем де Унамуно і Хосе Ортегою-і-Гассетом. Ми до Дон-Кіхота ставимося позитивно, як до останнього з романтиків. Війна з млинами, прекрасна Дульсінея, лицарство в його первісних благородних проявах, мораль вищого чину і тд.
Однак проблема в тому, що до Дон-Кіхота можна ставитися позитивно лише з ретроспективою в чотири століття.
А коли ти живеш з поряд з таким персонажем і в ті ж самі часи, що й він, то йдеться вже не про млини й не про лицарство.
Йдеться виключно про відрив від реальності, помірковану деменцію, мегаломанію, параноїдальні розлади особистості, нарцисизм, галюцинації, білу гарячку.
Є, звісно, й відмінності. Дон-Кіхот не мав реальної влади. Крім того, Дон-Кіхот прочитав всі йому доступні на той час лицарські романи й літописи. Трамп за все своє життя не прочитав нічого!