Нестабільність – нова стабільність

Війна для нього – буденність. В мирі й стабільності йому торба. В нестабільності зацікавлений Сі. Всюди, крім Китаю. Бо саме в нестабільність Китай прийде з функціями арбітра і посередника. Трамп хоче заробляти, а на стабільності багато не заробиш. Криза – це більше грошей, позапланові витрати й виплати, інвестиції у страх та загрози. Нестабільність – природнє середовище для всіх авторитарних режимів, хоча здавалося би це парадокс. Однак саме за таких умов авторитарний лідер має можливості «поділяти й володарювати». Горизонт планування: тиждень, місяць. Більше не треба й не реально.

Ми чекаємо стабільності від лідерів, яким вона не потрібна і на яку вони не здатні. Питання миру вирішують люди, які до миру не лояльні й ворожі. Це – марні ілюзії, тщота.

За стабільність і спокій лише старушенція Європа. Хоча саме стабільність і заколихала континент до такої глибокої летаргії, що вона з неї досі не ладна вийти й пробудитися.

Однак є й гарні новини. Нестабільність дуже важко контролювати. Гравітація подій та алгоритмів – непрогнозована штука. Рано чи пізно ти не врахуєш вагу нестабільності або власну здатність її втримати. І тоді ця нестабільність зробить з тебе мокру пляму на брудній підлозі.

Джерело