Чи зможе кремль нав’язати Ірану довгу війну?

Для мене загадка, чому аятола був не в бункері. Логічних, як на мене, може бути тільки дві версії: або Ізраїль повідомили, коли лідер Ірану виліз із бункера, або його силою витягли з бункера і повідомили Ізраїль. Тут просто два різні типи зради. Є ще третя версія: він чомусь вирішив прийняти смерть мученика і просто чекав удар ізраїльських ракет, але це, як на мене, із розряду міфотворчості. 

Але і 12-денна війна, і нинішні удари показують рівень проникнення ізраїльської (американської) розвідки в най-найвищі сфери життя Ірану. Судячи з усього, рівень і кількість зрадників зможе колись вразити будь-яку уяву. 

За будь- яких обставин смерть Хаменеї відкриває шлях для транзиту влади. За теорією, зараз має прийти хтось поміркований і піти на розумні компроміси. Ці компроміси хочуть всі, крім відносно невеликого прошарку еліт. Питання тільки в тому, чи зуміють Ізраїль і США дати розумні компроміси, а не поставлять вимогу «все в зразу». Поки ці самі компроміси межують з капітуляцією. США вимагатиме дві речі: знищення ядерної програми та контроль над нафтогазовою галуззю в обмін на зняття санкцій.

За максимальне продовження війни будуть найбільш радикальні частини еліт та росія. Вони йтимуть за логікою, яка свого часу була апробована в Венесуелі та Сирії. І логіка тут проста: дамо бабок стільки, скільки треба , тільки воюйте 2-3 місяці, а далі Трамп сам здається. Головне питання, яка частина іранських еліт зараз переможе.

Одне з найважливіших питань, чи почнуться вуличні протести. В умовах обстрілів, напів пустого Тегерана та інших крупних міст, 40-денного трауру і 7-денного вихідного тижня це складно, але можливо. Проте, головне питання  в таких протестах завжди одне: наскільки силовики готові до терору.

І наостанок про путіна. Венесуела та Іран показали рівень проникнення зрадників до найближчого кола диктаторів. путін не може не бачити, яку чистку затіяв керівник КНР. Я впевнений, що параноя путіна зараз має бути зашкальною. Але паралельно з тим він боягуз і робити чистки він боїться. А тому, як правильно зауважив Володимир Пастухов, він говорить своєму оточенню: на місці Ірану могли б бути ми. І оточення змушене кивати гривами і вірити, що вони в це вірять. 

Але повернімося в Іран. Там, власне, все тільки починається. А зараз почалася гра, хто першим кліпне.

Джерело