BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Дещо про вульгарності з "державних" уст

На свято Анни, яке святкували минулого вівторка, іменинницю Анну Скороход, народну депутатку, чекала неприємна процедура. У Вищому антикорупційному суді України їй обирали запобіжний захід

НАБУ і САП звинувачують її у тому, що вона очолювала організовану злочинну групу, яка за 250 тисяч доларів обіцяла одному з підприємців домогтися накладення санкцій РНБО на його конкурента.

У соцмережах гуляє оперативне відео з кадрами передачі Скороход частини грошей.

Але не про них зараз йдеться. А про слова. Точніше, про лихослів‘я, про непристойності з уст цієї жінки, члена законодавчого органу. Заперечуючи свою вину, Анна Скороход поскаржилася високому суду, що її "обіср#ли на всю країну".

До честі служителя Феміди, він зробив зауваження обвинуваченій за те, що вжила "гаряче слівце". Втім, це суддівське попередження Анна Скороход пропустила повз вуха і надалі поводилася некоректно. Під час виступу прокурора, який зачитував матеріали справи, вона… виматюкалася.

Лаялася депутатка і на потаємних записах НАБУ. В одному з епізодів чути (російською мовою) такі її «перли»: "Я тут что, бл#дь, баночка джина? Могу нанять пацанов – в пєрєулке в##бут».

І чому тут дивуватися? Окремі наші «верховоди» постійно вживають нецензурщину. Хизуються нею, помилково вважають, що, вдавшись до брутальності, до вуличного жаргону, сленгу, тим самим засвідчують свою близькість до простого народу... На жаль, грішить цим і шостий президент України, під зеленими прапорами якого у 2019 році згадувана Анна Скороход прийшла у Верховну Раду.

Кілька днів тому, реагуючи на ультимативні вимоги керманича США негайно укласти мирну угоду, Володимир Зеленський у своєму відеозверненні вжив ненормативну лексику, те, що філологи називають вульгаризмом.

«Я звертаюся зараз до всіх українців. Наші люди, громадяни, політики – всі. Треба. Прийти в себе. Припинити срач…» - говорив президент мільйонам співвітчизників.

Якщо він думав, що таким стилем розчулив українців, згуртував, то це не так. Радше - вкотре неприємно вразив, розчарував. На означення того, що мав на увазі Володимир Зеленський, у нашій мові є багато відповідників. Як от: розбрат, суперечка, перепалка, сварка, міжусобиці, конфлікти, гризня, безлад, хаос, лайка, колотнеча, незгоди, розбірки, сутички.

Чому було б не вжити котрийсь з них? 26 років тому російський правитель путін вжив кримінальну фразу «мочіть в сортірє». Знаючи «русскую прямоту», у світі не здивувалися. Але чому не добирає слів глава цивілізованої держави, якою є Україна? Чому його спіч не відредагували спічрайтери президента, які пишуть йому виступи? Невже не розуміли, як вульгарність на офіційному рівні принижує наш народ і його священну боротьбу? Дуже шкода, що у великій плеяді суспільних авторитетів не знайшлось бодай одного, хто вказав би Володимиру Зеленському на неприпустимість такого - «фекалійного» - стилю спілкування. Як на мене, першим мала би це зробити Уповноважений із захисту державної мови.