Загрози журналістам і медіа - системний професійний ризик

Зокрема, за верифікованими даними української спілки та Міжнародної федерації журналістів, під час війни росії проти України загинули щонайменше 138 медійників: при виконанні професійних обов’язків 21, маємо 10 медійників і медійниць цивільних жертв; загинули 107 представників і представниць медіа, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України. Також за даними НСЖУ і МФЖ щонайменше 28 медійників страждають від позбавлення волі в російському полоні за неприйнятних умов утримання. 

Як повідомив Голова НСЖУ Сергій Томіленко, журналісти в захисних бронежилетах з позначками PRESS стали для росіян предметом  спеціального полювання спайперів і дронів з вибухівкою. 

В Україні, як повідомив голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин,зараз створюється «Список Вікторії», до якого мають увійти ті, хто був причетний до вбивств, затримання й тортур українців під час російського вторгнення, тюремники і кати. Назва «Список Вікторії» – пов’язана з іменем медійниці Вікторії Рощиної, яка перебувала в російських застінках, а додому, на жаль, не повернулася живою.

Зараз в тому ж СІЗО №2 в Таганрозі, що й Рощину, росіяни утримують журналістку з Мелітополя Яну Суворову. Яна потрапила за ґрати, коли їй було 18 років. Російські силовики висунули безглузде звинувачення, ніби журналістка збирала інформацію про військових і правоохоронців через чат у соцмережі, який адмініструвала.  23 жовтня 2025 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) засудив Яну до 14 років ув’язнення. Медійницю визнали винною за статтями російського кримінального кодексу «Організація терористичного угруповання і участь у ньому», «Терористичний акт» і «Шпигунство». НСЖУ та міжнародні об’єднання журналістів вимагають негайного звільнення Яни Суворової та всіх інших журналістів, які незаконно позбавлені свободи.

А з нагоди Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок, як повідомляє Інформаційна служба НСЖУ, Європейська федерація журналістів (ЄФЖ) оприлюднила новий звіт «Покласти край мовчанню про онлайн-переслідування журналістів». Звіт, автором якого є журналістка та радниця з технологічної політики Елоді В’яль, пропонує огляд дуже поширеного явища – онлайн-переслідування журналістів, входження якого в таку собі «норму»ускладнює боротьбу з ним. Звіт документує тенденції, визначає ключові виклики, висвітлює передові практики та пропонує дієві рекомендації для всіх учасників – профспілок та асоціацій журналістів, редакцій, соціальних партнерів, політиків, а також онлайн-платформ – для вжиття заходів щодо кращого захисту журналістів в онлайн.

«Постаньте за журналістику» (Stand Up forJournalism) – це 18-місячний проєкт, очолюваний ЄФЖ та реалізований разом із партнерами: Асоціація незалежних журналістів – NUNS (Сербія), Профспілка медіа Чорногорії – TUMM (Чорногорія), Союз журналістів Данії – DJ (Данія), Союз журналістів Туреччини – TGS (Туреччина), Національний синдикат журналістів – SNJ-CGT (Франція) та Асоціація професійних журналістів – AJP (Бельгія).  

Згідно з опитуванням цього проекту серед членів ЄФЖ з усієї Європи, 87% респондентів повідомили, що жінки в їхніх організаціях зазнавали нападів. Расистські напади були зафіксовані половиною респондентів опитування ЄФЖ. Форми зловживань варіюються від мови ненависті (82%) та образ (78%) до погроз зґвалтування (40%) та інших форм гендерного насильства (65%).

Нові тактики, такі як підробка, видавання себе за іншу особу, та інший шкідливий контент, створений штучним інтелектом і використаний проти журналістів, швидко поширюються та додатково впливають на здатність журналістів виконувати свою роботу. Авторка також зазначає, що онлайн-насильство занадто часто призводить до інших форм насильства та тиску офлайн, підкреслюючи необхідність негайного реагування для запобігання ескалації.

Цей звіт є першим у своєму роді, адже включає детальний посібник для організацій сил щодо кращого захисту журналістів в онлайн. Він викладає законодавчі інструменти, такі як Європейський акт про свободу медіа (EMFA) та Акт про цифрові послуги (DSA), і пояснює, як їх можна використовувати для вимагання кращого захисту журналістів від онлайн-шкоди.

«Дослідження ЄФЖ показує, наскільки поширеною та небезпечною є ця загроза, тому прочитайте заяви колег, які стикаються з цими нападами щодня. Це відбувається не у віртуальному світі, де після закриття ноутбука все просто зникає. За кожною загрозою стоїть реальна людина, чиє життя, безпека та гідність були порушені. Ми повинні об’єднатися, щоб підтримати та захистити журналістів від особистих та професійних наслідків онлайн-переслідування», –заявила президентка ЄФЖ Майя Север.

«Онлайн-переслідування є не лише нападом на окремих журналістів, але й навмисною стратегією для заглушення публічної дискусії. Жінки-журналістки та представники меншин є непропорційно вразливими до атак, стикаючись із систематичними кампаніями гендерного та расистського насильства, які штовхають колег до самоцензури, відходу від соціальних мереж або навіть залишення журналістики взагалі. Захист тих, хто найбільше ризикує, означає захист свободи преси та забезпечення того, щоб усі голоси могли бути почуті без страху», – стверджує Елена Таріфа, голова Експертної групи ЄФЖ з питань гендеру та різноманітності (GENDEG).

Хоча механізми безпеки існують у більшості європейських країн, вони й досі погано впроваджені урядами, державними органами, платформами та медіа-організаціями. Звіт закликає до колективної відповіді для вирішення проблеми, яка є не особистим питанням, а системним професійним ризиком.

Європейська федерація журналістів (ЄФЖ, EFJ) та партнери Media Freedom Rapid Response стурбовані майбутнім журналістики у світі, зі схваленням зустріли ухвалення Європейською комісією EuropeanDemocracy Shield — першої Всеохопної стратегії ЄС для зміцнення демократичної стійкості з акцентом на вільні медіа, безпеку журналістів та протидію дезінформації.

Єврокомісія представила документ, який містить широкі зобов’язання щодо підтримки незалежної журналістики. 

Серед ключових пунктів стратегії - економічна життєздатність медіа, включно з переглядом директив про аудіовізуальні послуги та авторське право;

оновлення рекомендацій ЄС щодо безпеки журналістів і посилення їх захисту;   

захист медійників від  тиску, стеження та цензури;

створення Media Resilience Programme та механізмів фінансування для незалежних медіа в країнах Європи;

посилення вимог до платформ у межах щодо ризиків для медіаплюралізму;

 розвиток інструментів безпеки, антицензурних та антишпигунських рішень.

Підготовлено за матеріалами інформаційної служби Національної Спілки Журналістів України