О 9 годині ранку всі поспішають...

Раптом серед цього потоку виділяється один автомобіль і звертає на узбіччя.

З нього виходить чоловік та жінка років тридцяти. Вони стоять рівно хвилину, не звертаючи уваги на інших. Вони вшановують українських загиблих у цій страшній війні.

Я дивився на них і розумів, що вони меншість, але вони ядро цієї країни. Вони - сила і розуміння, що не кількість зможе перемогти, а якість.

Я не знаю, хто ви, чудові люди, але продовжуйте бути прикладом.

Джерело