Партнерство Пакистану та Саудівської Аравії змінює баланс сил у світі Трампа

Європейські країни вже давно сумніваються в готовності Сполучених Штатів їх захищати. Реакція Трампа на російські дрони в польському небі тільки посилила ці сумніви: американський президент переконує світ, що небезпеки немає, що це — «наслідок української  атаки на російські дрони». У такій атмосфері довіри до США не може бути — а, отже, цілком логічно, що країни починають шукати альтернативні гарантії безпеки.

Те саме відбувається і на Близькому Сході. Нещодавня атака на Катар стала тривожним нагадуванням: навіть найбагатші держави регіону залишаються вразливими. І річ навіть не в тому, чи потрібно знищувати очільників терористичних організацій у місті їхнього базування. У Затоці міркують інакше: скільки б монархії Затоки не дарували літаків Трампу, він не готовий забезпечити їхню безпеку. Америка втрачає надійність як партнер.

Саудівська Аравія зробила свій висновок. Угоду підписано з Ісламабадом. Ядерний Пакистан тепер може стати гарантом безпеки для Затоки — «ядерною парасолькою», під якою нафтові монархії готові вкладати свої мільярди. Це виглядає як початок нового альянсу — небезпечної альтернативи НАТО.

Наслідки очевидні. США втрачають свою цінність для партнерів і перетворюються на державу, якою можна маніпулювати. А там, де немає сильних союзницьких гарантій, зростає спокуса силового вирішення проблем. На Близькому Сході така спокуса означає лише одне — нові війни.

І тут ми повертаємося до головного. Повернення Дональда Трампа до Білого дому — це вже сама по собі передумова великої війни. Він руйнує систему союзів, яка десятиліттями стримувала хаос. Він вивільняє енергію диктаторів і фанатиків. І угода між Ер-Ріядом та Ісламабадом — лише крок у цьому новому світі.

Джерело