Тато з мамою мотаються у росію – сина призначили у РНБО...

На Банковій нахвалюють нового менеджера. Мовляв, працюючи чотири місяці (!) заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, він багато чого навчився. Секретар РНБОУ Рустем Умєров упевнений, що досвід і знання Алояна посилять роботу «над головним – масштабуванням українського виробництва зброї, технологій та інтеграцією у європейський і світовий безпековий простір».

Дивно, чому, пізнавши ділові якості нового чиновника, у команді президента проігнорували інший критерій відбору – не провели тест на його патріотизм. Виникає логічне запитання: як він пройшов ”чистилище” спецсужб? У його відданості Україні багато хто сумнівається. Мають такі сумніви і засновники сайту «Миротворець», де виводять на світло потенційних ворогів України, колабораціоністів. У їхній базі даних фігурує прізвище «Алоян». У списки тих, хто своїми діями «зазіхав на суверенітет і територіальну цілісність України», занесено батька, матір, сестру і дядька новоспеченого заступника секретаря РНБОУ. Одні незаконно перетинали український кордон у бік росії, поверталися звідти, інші, живучи на території квазідержавного утворення лнр, ведуть там бізнес, платять податки у бюджет цієї «народної республіки»...

Як свідчать дані «Миротворця», 51-річна мати новопризначеного заступника секретаря РНБОУ – Алоян Кадзе Маджиті, щонайменше дев’ять разів з часів повномасштабного вторгнення перетинала український кордон у бік росії. А його батько Манвел, який був зареєстрованим підприємцем у «луганській народній республіці» (!), мотався туди-сюди в росію і назад 12 разів. Свій бізнесовий талант проявляв для ворога і дядько Алояна – Норайр Алойович, який рейси в росію робив понад сто разів...
Кадрова політика президента Зеленського шокувала всіх з перших днів його перебування при владі. Попри запевнення привести «нові обличчя», попри пафосну критику кумівства, він сам вдався до політики непотизму. Щойно сівши у крісло глави держави, на високі державні посади призначав колег із «Кварталу 95», дружбанів дитинства, друзів своєї дружини, по суті, випадкових людей “з вулиці”. Вже мовчимо, якого зброду набрали у список пропрезидентської партії “Слуга народу”....

Пів біди такий підхід у мирний час, хоча жахливі наслідки непрофесіоналізму кадрової політики влади не раз бачили. Але коли сумнівних зі всіх точок зору осіб глава держави висуває на вищі щаблі владної драбини, на стратегічні посади, де чиновники, зокрема, мають доступ до державних таємниць, під час воєнного стану – це звучить як набат.
Ми вже маємо на Банковій одного із функціонерів часів януковича – Татарова, який, пройшовши курси у Портнова, тримає під своїм нігтем правову систему за принципом сумнозвісної “портновщини”. Економічним блоком в Офісі президента донедавна керував син «ОПЗЖиста» Ростислав Шурма – попри те, що його брат вів бізнес на окупованій території і отримував кошти з державного бюджету...

На жаль, в Україні у формуванні нинішньої влади відсутній інститут репутації. За прикладами далеко ходити не треба. Взяти хоча б наш закордонний дипломатичний корпус, який, за рідкісними винятками, нашпигували скомпрометованими або цілком випадковими нефаховими особами. Послом у Швейцарію призначили одіозну ексгенпрокуроршу Ірину Венедіктову, представником України у Словенії став скандальний ексміністр оборони Андрій Таран. Наш повпред у Болгарії – «сексолог-консультант» Олеся Ілащук, в Омані – колишня голова правління співвласників багатоквартирного будинку «ЛІБЕРТІ ЛЮКС» Ольга Селих, яка позувала перед фотокамерами радше як модель (щоб стати дипломатом, пройшла пришвидшені спецкурси). І таких прикладів чимало...

Чому так відбувається? Насамперед тому, що влада будує авторитарну модель правління, де головний критерій кадрового відбору не професіоналізм і фаховість, а особиста відданість першій особі. Зрештою, професіонали, які цінують свою репутацію, які мають честь і гідність, іти на службу до Зе-команди не хочуть. Відтак «лава запасних» у головного «слуги народу» настільки коротка, що беруть тих, хто опинився під руками. Головне, щоб був лояльний, на сто відсотків свій... Як правило, кандидатів пропонує президентові керівник його канцелярії Андрій Єрмак. Свого часу у медіа гуляв відеозапис розмови із людиною, голос якої схожий на голос його брата. На записі було чути розцінки за ту чи іншу посаду...

Війна нічого нинішню владу так і не навчила. Коли настане час обирати нових лідерів України, Володимира Олександровича (якого активно підштовхують до повторного балотування) неодмінно запитають багато про що. У тому числі – про зашкварних людей у його команді «ефективних менеджерів».