BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Саміт ШОС: Китай «опустив» Захід і пригрозив йому новими війнами

Китайську дипломатію прийнято вважати дуже хитромудрою. Мовляв, Пекін прямо ніколи не говорить, лише натяками, які часто-густо годі зрозуміти... Але це тільки так здається. Тому що насправді лідер комуністичного Китаю Сі Цзіньпінь висловлюється, на відміну від його попередників, максимально ясно. Тому, якщо постаратися, зрозуміти його зовсім не складно

Яскравий приклад – “програмна заява товариша Сі у китайському Тяньцзіні, на антизахідному збіговиську під назвою саміт ШОС (Шанхайської організації співробітництва). Президент КНР заявив там таке: “Із огляду на прискорення глобальних змін, безпрецедентних за століття, і зростання кількості нестабільних і непередбачуваних чинників, відповідальність ШОС за підтримку регіонального миру й сприяння розвиткові є ще більшою”.

Як це розшифрувати? Дуже просто. “Прискорення безпрецедентних глобальних змін” є черговим нагадуванням США і ЄС про те, що, на думку Пекіна, ера домінування Заходу у світі добігає кінця. Про те, що Китай, Індія та інший “Глобальний Південь” мають укупі практично таку саму економіку, як увесь Захід (крім США і ЄС, у політичному й економічному сенсах до Заходу належать також Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея і Японія).

А що означає “зростання кількості нестабільних і непередбачуваних чинників”? Усе ясно: у світі й надалі триватимуть війни, причому їх буде більше... Пряма погроза Заходові? Без сумніву.

Товариш Сі, щоправда, не уточнив, що найкривавішу війну з тих, які, за задумом Пекіна, мають послабити Захід, розв’язала (з дозволу й за сприяння Китаю) одна з країн-засновниць ШОС – росія. Але про це можете й самі здогадатися... А також про те, що “зростання кількості нестабільних і непередбачуваних чинників” означає, зокрема, неминучий військовий напад КНР на Тайвань. Жодної хитромудрої дипломатії, усе зрозуміло...

“Це зручний момент для Сі Цзіньпіня, щоб продемонструвати, що країни не приречені на важкі переговори зі США”, – вважає польський китаєзнавець Марцін Якоби. Мовляв, приймаючи учасників саміту ШОС (не тільки членів організації, а й спостерігачів), Сі начебто звертається до президента США: “Дивися, Дональде, країни, які ти так сильно скривдив підвищенням мит на їхні товари, тягнуться до мене. Зі мною їм комфортніше, ніж із тобою. А разом із ними я стаю ще сильнішим”.

Саме тарифний “наїзд” Трампа на Індію (президент США запровадив на товари з цієї країни 50% мита) став головною причиною приїзду на саміт ШОС індійського прем’єра Моді та його “братання” там із Сі. Ні, Делі й Пекін не стали справжніми союзниками, це все ще конкуренти, але Моді так хотів показати Трампові дулю, що пішов на показове зближення зі Сі... А той, своєю чергою, використав з тією ж метою “обіймашки” з путіним. Мовляв, як ти, Трампе, не стараєшся відірвати москву від Пекіна, нічого у тебе не вийде...

Деякі українські експерти чомусь досі вірять у миротворчий потенціал Китаю. Мовляв, рано чи пізно той його обов’язково використає, аби змусити путіна припинити війну в Україні... Але це міф: на переконання Пекіна, ця війна послаблює Захід, а тому має тривати якомога довше. Доказом того, що лідер КНР мислить саме так, став приїзд до Китаю (на парад) диктатора комуністичної Північної Кореї – постачальника озброєння, боєприпасів і живої сили для російської армії, що воює в Україні.

“Північна Корея, дуже слабка держава, має тепер офіційний союз з росією і Китаєм, – зазначив професор Якоби. – Сі, путін і Кім Чен Ин уперше сидітимуть разом за одним столом. Північна Корея стає трохи сильнішою, відчуваючи, що їй є чим грати. Кілька років тому в неї було менше карт, а тепер це ядерна держава, яка має два союзи. КНДР більше не потребує діалогу зі США так сильно, як можуть вважати у Вашингтоні”.

Не варто думати, що Кім наважився б допомагати путіну воювати в Україні, якби не мав благословення на це від Сі...