Обʼєктивно Дональд — це політик року

Time обрав людину року.

І нею заслужено став Дональд Трамп.

Було легке хвилювання аби не дали цей титул Бутербродисі Навального — зараз її часто осипають преміями хтозна нащо.

Але вистачило здорового глузду. Бо обʼєктивно Дональд — це політик року.

Що пишуть?

«З того часу, як він почав балотуватися в президенти в 2015 році, можливо, ніхто не зіграв більшої ролі в зміні курсу політики та історії, ніж Трамп. Він шокував багатьох, вигравши Білий дім у 2016 році, а потім керував США через хаотичний період, який включав перший рік пандемії, а також період загальнонаціональних протестів, який закінчився його поразкою на виборах із перевагою в 7 мільйонів голосів і провокацією, нападом на Капітолій».

«Якщо цей момент став найнижчою точкою Трампа, то сьогодні ми спостерігаємо його апофеоз. На порозі його другого президентства всі ми — від його найфанатичніших прихильників до найпалкіших критиків — живемо в епоху Трампа. Він переміг своїх конкурентів-республіканців майже за рекордно короткий термін. Тижнями він проводив передвиборчу кампанію переважно в залі суду Нью-Йорка, де його засудили за 34 пунктами звинувачення. Його єдині дебати з президентом Джо Байденом у червні призвели до виходу його опонента з перегонів. Через шістнадцять днів він пережив спробу вбивства на передвиборчому мітингу. У спринті, що послідував, він перевершив віцепрезидента Камалу Харріс, пройшовши по всіх семи штатах і вийшовши з виборів на піку своєї популярності. «Подивіться, що сталося», — сказав Трамп своїм прихильникам у своїй переможній промові в ніч виборів. «Хіба це не божевілля?» Він сам майже не міг у це повірити.

У процесі Трамп змінив американську політику. Він переміг, збільшивши свою базу, впоравшись із розчаруванням у зв’язку зі зростанням цін і отримавши вигоду від глобального повороту проти діючих компаній. З огляду на ці попутні вітри, екзит-поли показують, що він отримав найбільший відсоток темношкірих американців для республіканців з часів Джеральда Форда та найбільше латиноамериканців серед усіх кандидатів від Республіканської партії з часів Джорджа Буша. Жінки з передмістя, чий гнів через обмеження репродуктивних прав вважався оплотом для демократів, рухалися не геть, а до нього. Він став першим республіканцем за 20 років, який набрав більше голосів, ніж демократ, причому з 2020 року 9 з 10 американських округів збільшили підтримку Трампа.

Тепер ми спостерігаємо, як члени Конгресу, міжнародні інституції та глобальні лідери знову погоджуються з його примхами. Карусель персонажів Trumpworld закручується знову. Цього разу ми думаємо, що знаємо, чого очікувати. Прихильники вітають навіть його обіцянки помститися ворогам і розвалити уряд. За кілька тижнів Трамп повернеться до Овального кабінету з чіткими намірами: імпортні мита, депортація мільйонів і погрози пресі. Поставте RFK-молодшого відповідальним за вакцини. Можлива війна з Іраном. «Все може статися», — сказав він нам.
На зустрічі з TIME через три тижні після виборів, Трамп був більш стриманим, ніж коли ми відвідали його в Мар-а-Лаго в березні. Він найщасливіший, коли бере участь у боротьбі, і тепер, коли він переміг, він звучав майже сумно, усвідомлюючи, що балотувався на посаду востаннє. «У певному сенсі це сумно. Це більше ніколи не повториться», — сказав нам Трамп. І поки він думає про те, чим закінчилася ця глава, для американців і світу це також початок нової. Трамп знову опинився в центрі світу і займає таку сильну позицію, як ніколи.

*** підмічено цікаві деталі внутрішніх виборів. І те, як людина сходить із виборів до політичної рутини — стриманий і чемний із поважним ЗМІ. Навіть питав, чи хоче репортер перекусити.

Цікава поза для фото — такий собі переможець по життю.

Джерело