Свобода варта шансу за неї боротися

На мій погляд, люди, які кажуть, що режим Асада все ж таки давав визначеність, і вона краще нинішньої повної невизначеності, з її ісламським радикалізмом, турецькими амбіціями, ризиками для глобальної торгівлі та видобутку ресурсів, тож краще б режим Асада залишався, а життя сирійських сунітів, шиїтів, друзів та курдів є невеликою платою за визначеність, — нічим не краще людей, які кажуть, що режим путіна все ж таки дає визначеність, і вона краще майбутньої повної невизначеності, з її різномасним радикалізмом, китайськими амбіціями, ризиками для глобальної торгівлі та видобутку ресурсів, тож краще б режим путіна залишився, а життя українців, білорусів та грузинів є невеликою платою за визначеність.

Маю дві причини так вважати:

1. Одна причина ідеалістична: нічия кров не червоніша за кров іншого, всі життя вартують. І свобода варта шансу за неї боротися.
2. Друга причина прагматична: ми вже маємо всі можливі ризики, радикалізми й амбіції повністю проявленими. І нинішня визначеність є поганою визначеністю, бо не дає відповіді на жоден із цих викликів. А зміна статус-кво дає шанс ці відповіді знайти.

І краще ведеться тим, хто підготувався. Не кажіть мені, що Ізраїль не готувався на Голанських висотах. Не кажіть мені, що в Ербілі розгублені й непідготовлені.

Про демократію та кінець історії напишу окремо.

Джерело