Будь-який, навіть огидний план варто спершу показати українцям
Щоб потім не кивати на партнерів, начебто то вони щось змусили включити
Президент дуже добре розуміє, що переговори з росією можуть стати для нього політичним вироком. Ба, більше питань виникне, коли народ повернеться у звичне річище політичного життя, де критику не обмежуватиме цензура воєнного часу.
Недарма українських журналістів на офреках все частіше питають: а чи є в Україні політична опозиція? А як до дій Зеленського ставиться суспільство? По суті, наші західні партнери та небайдужі до України хочуть зрозуміти, чи є тут з ким працювати надалі? Чи є тут врешті інтелектуальний рівень, а не шапіто з акробатами?
Навіть якщо Зеленський роздумує над тимчасовим замороженням бойових дій, — хотілось би тверезого діалогу з суспільством. Правди, хоча й гіркої. Врешті саме для таких речей наймають комунікаційних радників, а не для того, аби вони здували з шефа пилинки страусовими віялами.
Якщо намітки подібних планів уже лежать в шухлядах на Банковій, то варто було б виходити й пояснювати. Власне, для цього існують роти радників, спікерів — а не для того, аби утилізувати елітне й сухе з Goodwine.
Будь-який, навіть огидний план варто спершу показати українцям. Щоб потім не кивати на партнерів, начебто то вони щось змусили включити.
Тим паче в Зеленського вже був досвід, коли він розказував військовим на Донбасі, чому розведення військ — це круто. Переконував їх, що «я ж не лох, і мені 42». Далі обіцяв місцевим цивільним, що на безпеку все це не впливає, і скоро буде мир, дружба і суцільні серіали «Свати». Утім, за фактом вийшло щось не дуже.
