Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Хто платить «лідерам думок» саме за таку думку?

Скандальний лист у The Gardian від імені 60 інтелектуалів про те, чому Україну не варто приймати в НАТО, наробив багато шуму. Але хто саме ці лідери думок — і, що важливіше, хто їм платить саме за таку думку?

«МАНІ-МАНІ-МАНІ». Про скандальний лист у The Gardian «60 інтелектуалів», які вимагають не приймати Україну в НАТО: я б не надто ним переймалась, і ось чому. Це далеко не перше західне «коллективное письмо», на якому рашин-пальці знати, і не всі підписанти таких посланій можуть бути кремлівськими аґентами, — за «правильним» чекістським рецептом, аґенти мають перемішуватись до однорідної субстанції з корисними ідіотами.

Так ось, на мій поверховий погляд, цим разом корисних ідіотів у списку не до порівняння менше, ніж було, напр., у 2015-му під «листом проти декомунізації»: там була пропорція просто-таки 1:2, тепер ближча до анекдотичного «я вас, к. рвів, на цей корабель 9 літ збирав!». А це як мінімум означає, що ідіотів серед західних інтелектуалів усе ж різко поменшало — раз відробляти мусять уже переважно ті, котрим тупо нікуди діватись.

Для ілюстрації — про двох зі списочку, з ким, за різних оказій, довелося перетнутись самій, так що, пробігаючи очима, мимоволі скрикувала з інтонаціями Висоцького-Жеглова: «Ба, какіє люді! Кого я віжу — Маня!»…

«Маня» № 1: Джон Міршаймер. Берете «Найдовшу подорож», розгортаєте на с. 45 (нового вид.) і читаєте: " …а знаному політологу Джону Міршаймеру, котрий у дні різанини в Бучі видрукував у The Economist феєричну в своєму невігластві статтю про те, «why the West is principally responsible for the Ukrainian crisis», я спересердя навіть пообіцяла, подумки, що коли російська армія зайде до нього в Чикаґо і взвод солдатів неприродним способом зґвалтує його особисто, я, якщо буду жива, неодмінно напишу щось про «чикаґську кризу», і як її можна було б уникнути, якби професор сидів тихо…"

Нотабене, тоді (2 рр. тому) Міршаймер ще вважавсь серйозним автором — звідтоді він летить похилою так стрімко, що з нього вже інтерв’юєри глузувати почали (напр., коли хвастав аудієнцією в Орбана): всяка російська вербовка завжди веде не тільки до людської, а й до професійної деґрадації, це, можна сказати, закон світобудови, отож бідолашна «Маня» закономірно летить на звалище.

«Маня» № 2: Анатоль Лівен. Перегорніть ту саму «Найдовшу подорож» у кінець, де «Слово подяки» — там я згадую (і тут на фб не раз згадувала!) історію з січня 2022-го, коли мене одне британське медіа запрошувало вступити в дискусію з «одним відомим політологом», який виступив у них з пропозицією, як «обустроїть Україну», щоб не дратувати путіна і Європа «могла спати спокійно». Я тоді відповіла редактору категоричним листом відмови, що його теж тут була цитувала — зашифрувавши ім’я мого «пропонованого опонента» ініціалами. Так ось, час ці ініціали відкрити: той, кого я тоді, 23.01.22 р., «послала», і був Анатоль Лівен.

Звідтоді про його зв’язки з кремлем не раз писано в західних ЗМІ, таваріщ більш не шифрується, — а історія з січня 2022 р. однозначно вартує розголосу: це важливий жирний штрих до того, як ці «Мані» заздалегідь готували громадську думку Європи до анексії України «за 3 дня» і до наступної «зміни режиму».

Джерело

Схожі новини