Як Безугла стала інструментом розправи Банкової зі ЗСУ

Саме зараз, в період літніх наступів росіян влада розпочала інформаційну кампанію з дискредитації українських військових.

Чому саме «влада»? Бо у цієї брудної та цинічної кампанії є своє обличчя та медійний рот — депутатка партії «Слуга Народу» Марʼяна Безугла. Ні, це не просто блогер, як намагаються переконати українське суспільство інші «слуги народу», коли депутатка брехала, що Залужний буцімто гульвіса та алкоголік.

У момент, коли в низці ключових партнерів G7 проходять вибори — і буде абсолютно нова конфігурація урядів, Марʼяна не просто хайпить, руда улюблениця ОП формує хибну думку про Україну у партнерів, які будуть думати, так давати гроші та зброю для України у 2025 — чи досить уже турбуватись про цих нікчем, які не можуть піти на поступки путіну й оголосити про мир.

Останнім часом президент Володимир Зеленський розродився кількома заявами поспіль про мирний саміт за участі росії. Про пошуки мирних рішень. А тут і угорський премʼєр-міністр Віктор Орбан, чия країна головуватиме в Раді ЄС наступні 6 місяців, підвіз фантастичний мирний план, явно освячений Китаєм та росією. Україна припиняє вогонь в односторонньому порядку та йде домовлятись з москвою.

Хоча на публіку один із топових дипломатів Банкової Ігор Жовква відкинув подібні пропозиції — влада, очевидно, думає, як подати майбутні домовленості в Саудівській Аравії. І головне — як це сприйме ЗСУ, чий авторитет надвисокий. І саме голос чинних оборонців щодо подібних домовленостей буде головним.

У влади не так багато часу та ресурсу схилити суспільство до варіанту «просто перестать стрелять» та «подвинем чуть-чуть границы».
Буквально кілька днів тому було оприлюднено результати дослідження Центру Разумкова «Оцінка ситуації в країні», зробленого на замовлення USAID.

Опитування фіксує величезне падіння рейтингу Зеленського з грудня 2023 року, коли він розпочав публічне розходження з Валерієм Залужним. Попри піар у телеграм-каналах — величезні антирейтинги мають Андрій Єрмак, Давид Арахамія та колишній фаворит ОП Олексій Арестович, який влаштував ескорт-забіг по російських блогерах з тезами про спільний російський простір та національний проєкт Україна, який втікач вважає «землянкою УПА».

Так от, навіть в умовах подібного хейту та ненависті ЗСУ має 90% довіри. Тому вирішили випустити медійного кракена — тобто Безуглу.
Представниця «Слуг народу» пішла з коментарями в The Times, що само по собі уже невипадково. Там вона заявила, що мислення українських генералів, які здобули освіту в Радянському Союзі, застаріло, а тому ці воєначальники мають бути звільнені. Це був прямий укол в бік Олександра Сирського, який закінчив Московське командне вище військове училище.

Цікаво, що коли в розпал кампанії зі звільнення Залужного Єрмаку та Зеленському потрібні були фотогенічні фоточки з Сирським — їх взагалі не бентежив ні його вік, ні освіта, ні етнічне походження.

Що формують у союзників подібні інтервʼю?

А навіщо давати Україні зброю та гроші, якщо вони все одно її втратять і програють, бо у них там армією керують тупі нікчеми?
Якщо раніше схожі рефлексії некомпетентних жінок могла спростувати фахова колонка Валерія Залужного в The Economist, і вона часто ставала підставою для ухвалення важливих рішень в урядах потужних країн Заходу, то нині є бан на коментарі та інтервʼю посадовців Генштабу без узгодження.

Щобільше — нема жодного виходу Сирського з предметним інтервʼю після першого дебютного для німецького видання після його призначення. А шкода.

Поява саме Сирського, а не Безуглої на обкладинці The Times з заголовком а-ля «Позивний Барс. Як етнічний росіянин став грозою у війні з РФ» могла б розбити купу московитських наративів про фашистів, нацистів та утиски чогось там в Україні. Але Банкова неспроможна використати навіть цей козир в рукаві.

Заяви Безуглої в ДБР на Залужного та Сирського за буцімто «перешкоджання діяльності ЗСУ» та «системний розвал спроможності Збройних сил» — це психологічний тиск на двох ключових героїв оборони України весни 2022 року. Спроба стерти їх з історії та навʼязати суспільству думку, що ніяких військових в історії збереження незалежності України не було. Це просто партія «Слуга народу» і Єрмак із Зеленським.

Те, що саме за парою Залужний-Сирський — успішна оборона Києва, звільнення Півночі, бліцкриг на Харківщині та звільнення Херсону — це ж неважливо, правда. Бо далі руками в справи армії влізли політики, й Зеленський натякав публічно, що хтось почав зливати плани наступів.

Аби поквитатися зі Сирським Безугла придумала цікаву причину — деякі командири почали видавати службові накази з проханням не пускати Безуглу безпосередньо на фронт. Бо ж всі ми памʼятаємо, як на початку літа 2022 року мажорка від влади сиділа в штабі на Сході і… віддавала накази військовим.

Мова йшла про нині окупований Лисичанськ. Звідки Безугла безцеремонно постила фото без цензури й називала себе наглядачем і «комунікатором між військовими та вищим керівництвом».

Дуже скоро втручання лівих людей у справи армії принесло проблеми — і падіння Лисичанська запустило ефект доміно на Луганщині з жахливими боями за Сєверодонецьк та Бахмут.

Тож у недалекому майбутньому хтось обовʼязково напише заяви до ДБР і Генпрокуратури. Але не стосовно Залужного та Сирського. А стосовно Марʼяни Безуглої та її покровителів. Заяв буде більше, бо доведеться обовʼязково спитати про Чонгар, відсутність фортифікацій за мільярди та спроби протягнути капітуляцію в Стамбулі.

Нинішній владі дуже не хочеться бачити у Раді та в уряді наступного циклу ветеранів. Тому цілодобовий хейт в бік ЗСУ — це ще і спроба збити симпатії українців. Однак, навіть якщо не буде монопартій ветеранів російсько-української війни, їх все одно буде відчутна кількість. І їм захочеться знайти відповіді, хто винуватий у тому, що у них забрали мирне життя, цивільну професію — і чимало хто місив болото на Донбасі з тілами побратимів поруч.

Я не заздрю тим, хто напряму отримає ці питання щойно скасують воєнний стан.

Джерело