Євроінтеграція України — це вулиця з двостороннім рухом
Не лише Україна вступає в ЄС, а й ЄС вступає в Україну
Час від часу доводиться виступати на різних закритих міжнародних зустрічах, я собі завжди пишу тези. Можливо, варто їх публікувати, може, комусь буде цікаво. Ось у минулу п’ятницю виступав із такими тезами з євроінтеграції.
Кілька форсайтів (досліджень майбутнього), проведених за останні півтора року, були сфокусовані на ключових факторах успішної європейської інтеграції Україні. Список цих факторів виглядає таким чином.
1. Верховенство права — очевидний фактор номер один, ключ до успішної євроінтеграції. Можливість отримати членство в ЄС як приз за перемогу, а не як визнання факту проведених реформ, є марним сподіванням певної категорії українських політиків.
2. Збереження і розвиток мікро, малого та середнього бізнесу в процесі євроінтеграції — фактор номер два, і він, на перший погляд, не очевидний. Чому так? Бо ММСБ є єдиним способом створення незалежного середнього класу, який є єдиним джерелом запиту на демократію, на хорошу освіту й на інновації (ні олігархам, ні люмпенам жодна з цих трьох речей не потрібна). У нас сприймають ММСБ як джерело податків, але його головна соціально-економічна роль зовсім інша. Окрім вищезазначеного, ММСБ є інструментом підтримки соціальної згуртованості, боротьби з бідністю (а ми все ще дуже бідна країна), регіонального розвитку тощо. Без розвиненого ММСБ країна перетвориться на сендвіч з олігархічних груп та бідних найманих працівників, яким роздають гроші за «правильне» голосування на виборах. Вбити ММСБ швидким бездумним запровадженням жорстких регуляцій дуже легко. Але потім Євросоюз отримає великий аналог Угорщини і навряд чи буде радий.
3. Економічна свобода є очевидним фактором. Станом на початок повномасштабного вторгнення Україна посідала 130 місце за світовим рейтингом економічної свободи. Така країна просто не має шансів.
4. Демократія є очевидним фактором. Значна частина української економіки постіндустріальна, де основним джерелом створення доданої цінності є людина. Відхід від демократії означатиме, що ці люди не захочуть тут жити.
5. Людський капітал — найскладніша проблема. Вона складається з еміграції та імміграції. Еміграція — повернення тих, хто виїхав, а їхнє рішення формується факторами безпеки, відновлення інфраструктури та економічної свободи. Імміграція — складний комплекс чотирьох проблем: знову економічна свобода (Україна є магнітом для талантів з усього світу чи зливним бачком для невдах), імміграційна політика (кого хочемо ми, а не хто хоче нас), потужність мови й культури як фактор набуття українськості, а також інклюзивність, відкритість суспільства до тих, хто обрав для себе стати новим українцем.
Євроінтеграція України — це вулиця з двостороннім рухом: не лише Україна вступає в ЄС, а й ЄС вступає в Україну. Інакше процес не буде успішним. Прикладом є 20-річна історія євроінтеграції Туреччини, що завершилася провалом, і звинувачувати в цьому лише турків і тим більше лише персонально Ердогана означає не бачити складності процесу.
Ось чому має бути чітка послідовність дій: спочатку впровадження фундаментальних реформ (на кшталт верховенства права), де не може бути жодних компромісів, а потім пошук складних компромісних рішень для знаходження такої регуляторної формули, яка би була взаємно вигідна Україні та ЄС.
А найпершою реформою має бути реформа публічного урядування (передусім державної служби), бо інакше просто не буде кому робити всі інші реформи.
