Передплата 2024 «Добра кухня»

Пішов служити у ЗСУ, а за обійстям доглядає сусід…

53 роки — вік мобілізаційний. Тож Іван Карабаник зі села Лапшина на Тернопільщині пішов сповняти свій військовий обов’язок. Так сталося, що жив він сам, залишити хату не було на кого. Одягнувши камуфляж, переживав, як там без нього обійдеться його господарка — напевно, геть чисто заросла бур’янами…

А нічого страшного вдома у пана Івана не сталося! Бо має доброго сусіда навпроти — пенсіонера Андрія Манацького. Той без будь-чиєї підказки взяв косу і пройшовся нею по подвір’ї воїна. Розкидав покоси, просушив траву, заніс сіно до стодоли: прийде сусід Іван з армії — пригодиться…

Андрій Манацький і у себе траву покосив, і про сусіда-воїна не забув... Фото автора.
Андрій Манацький і у себе траву покосив, і про сусіда-воїна не забув... Фото автора.

Прикладів шанобливого ставлення до тих, хто пішов захищати країну, у цьому селі немало. Ми вже якось розповідали, як у Лапшині-Гайку разом зі своїм старостою Олегом Мищишиним виготовляли тушкованки для воїнів-земляків. А ось свіжий приклад добродійництва. Керівник фермерського господарства «Малинівка» Михайло Лещук узяв під свій патронат одинокого сусіда Петра Моторикіна, який нині проходить вишкіл у ЗСУ. Висилає йому взуття, білизну, продукти, засоби гігієни. Великий пакунок передав цьому воїнові і на Великодні свята. А як же інакше? По-сусідськи — це майже по-родинному!

Таким правилом керувалися і лісники Бережанщини. Коли на початку повномасштабного вторгнення до лав української армії покликали майстра лісу зі села Нараєва Михайла Сновиду, його колеги по роботі згуртувалися і засадили ділянку, яку Михайло заліснити не встиг…

Ми розповіли вам маленькі місцеві історії — але які вони промовисті!

Схожі новини