Зачистки в російському Міноборони. Що це означає

Ситуація

Попри щоденні новини про затримання того чи іншого генерала, ми можемо з великою долею імовірності вважати, що всі ці чистки — це удар не стільки по армії, скільки по «зрощуванню» трьох структур — людей Патрушева, Чемезова та Міноборони. При цьому досі затримувалися важливі, але другорядні особи, які не є прямими кураторами відповідних кланів. Головний приклад — є написані рапорти заступників міністра оборони Цалікова (права рука Шойгу) та Криворучка (креатура Чемезова, відповідає за закупівлі в Ростєху), але по них нема руху. Ані кадрового, ані кримінального.

По суті, зараз система знаходиться в підвішеному стані. Кожен розуміє, що тека на нього є, вибір може впасти на кожного, і тому система не просто напружилася, а шукає кому присягнути на вірність. Але присягнути так, щоб тебе при цьому не посадили за зраду попередників. Фраза «очікування — страшніше смерті» якнайкраще характеризує ситуацію.

При цьому варто окремо звернути увагу на затримання двох генералів з системи власне армії, а не Міноборони. Генерал Попов затриманий виключно через одну причину — він рік тому дозволяв собі критику міністра Шойгу. Система показує, що люди з власною критичною думкою не їй потрібні. Заступник керівника генштабу, затриманий за хабар в нещасних 36 млн рублів — це дзвіночок всім, що, попри війну, система буде садити і людей, які відповідають за війну, якщо ці люди чимось провиняться.

Поки посадки виглядають доволі хаотичними, і дуже складно виділити якийсь спільний знаменник, а це ще раз наводить на думку, що тут важливіший процес запуску страху і недовіри, аніж будь-що інше. Плюс, всі ці речі завжди запускають соціальні ліфти, які дозволять створити (підняти) нову лоялістську воєнну еліту.

Виконавці

Базове питання, хто за цим всім стоїть. Після затримання Тимура Іванова, я вважав, що це гра Патрушева в таку собі неоандроповщину. Але падіння Патрушева з Олімпу показує нам, що, як мінімум, зараз він не може бути диригентом цих посадок. Що ми можемо точно сказати, так це те, що «розстрільні списки» особисто затверджує путін.

Коло ж тих, хто за цим всім може стояти як такий собі умовний диригент (Ів) відносно обмежене — це керівник ФСБ Бортніков, його перший зам Корольов, керівник департаменту військової контррозвідки Юрʼєв та керівник слідкому Бастрикін. Поки для нас не зрозуміла роль помічника президента Дюміна, і чи він долучений до цих процесів.

При цьому можемо стверджувати, що кураторство Патрушева над силовиками припинилося. Єдиним куратором силовиків став путін. Також можна говорити зі 100% впевненістю — ідея цих чисток зʼявилася раніше, і недаремно Путін зробив свій перший публічний захід після виборів 17.03 саме на колегії ФСБ.

Цілі

1. Створення репресивного апарату, який буде тримати систему виключно в страху. Роль ФСБ кратно зростає.

2. Змінювати систему так, щоб особливо нічого не змінювалося. Як би це парадоксально не звучало, але путін, будучи лінивою людиною, з однієї сторони, і такою людиною, яка боїться добивати тих, хто є в його оточенні, пробує побудувати механізм противаг, який би дозволив йому мінімально працювати, з однієї сторони, а з іншої, тримати в напрузі всіх і все. Ця модель неробоча в тому плані, що потребує уваги путіна весь час і дратує його енергозатратністю. А це може призвести лише до двох варіантів розвитку: озлобленість путіна і збільшення репресій або ж спроба створити якусь стабільну модель умовного колективного органу, який буде підтримувати баланси сил при мінімальному втручанні путіна і вʼялій репресивній активності. Досі путін вибирав другу модель. Але нинішня ситуація війни, відсутності досягнення якихось вагомих геополітичних цілей потребують більшої уваги путіна. І тому можемо висловити гіпотезу, що цей період репресій і політичної турбулентності може затягнутися, як мінімум, на кілька місяців. А після цього знову матимемо точку біфуркації: або новий виток репресій, або ж стабілізацію і формування цього самого умовного колективного органу. Але за будь-яких обставин ніякого серйозного оновлення верхівки поки не передбачається.

3. Важливо буде слідкувати за тим, як будуть розвиватися події в Ростєху. Підвищення Мантурова до посади першого віцепрем’єра і те, що співбесіда Мантурова з путіним відбувалася за присутності керівника і Ростєху Чемезова, говорить про те, що путін не збирається ламати те, що і так працює. Але всі ці події, безумовно, змушують напружуватися і генералітет Ростєху, який працював у повній звʼязці з міноборони. Власне найбільші гроші крутилися саме у цій звʼязці.

4. Для плебсу розігрується спектакль під назвою «боротьба з корупцією», який поки не має нічого спільного з цією самою боротьбою. путін не збирається боротися з корупцією, його ціль — її мінімізація і створення кормової бази для нової хвилі «еліт».

5. З погляду продовження війни, як мінімум, в короткостроковій перспективі (3−4 місяці) це ніяк не впливатиме на хід бойових дій. Ще раз повторюся: поки всі ці арешти не стосуються ключових гравців.

Джерело