Соловйов на всю росію легітимізував убивства українців

Так, у росії і раніше були жахливі тортури, знущання з людей та інші злочини. Однак жоден із режимів не хизувався цими злочинами по телебаченню, сподіваючись на розуміння та радість власного суспільства.

Заклики знищити Харків і Київ також відповідають загальному мейнстриму, хоча не відповідають логіці, з якою владімір путін починав війну проти України. Адже головним гаслом війни завжди був «захист» російськомовного населення. Це населення російська армія мала «звільнити» від міфічних нацистів та їхніх західних «покровителів», які нібито захопили владу в Україні.

Але тепер виявляється, що Соловйов нікого звільняти від «нацистів» не збирається, а бажає тотального знищення міста, яке ще недавно путін та інші російські чиновники називали «російським». Він бажає знищення і населення цього міста, якому, мовляв, потрібно дати 48 годин для того, щоб воно встигло залишити Харків, який буде «приречений на знищення».

Якщо ви запитаєте в Соловйова, як можна знищити Харків або Київ, який пропагандисти з часів імперії називали «матір'ю міст російських», то пропагандист вам відповість, що нікого «їхнього» там вже не залишилося. Мовляв, що всі, що хотіли жити в росії, давно перебралися в неї, щоб стати «гарматним м’ясом» для путінського режиму.

Однак це видається досить дивним, адже ще 2 роки тому в Кремлі не вважали, що всі, що хочуть жити в росії, мають залишити українські міста та переїхати в росію.

Отож, визвольний похід російської армії перетворюється на похід завойовників, які хочуть знищити населення країни, у яку намагаються увійти.
Тут є певні суперечки з логікою, але нема суперечок із реальністю. Дії окупантів у Бородянці, Бучі та інших містах України продемонстрували, що російські війська отримали від свого командування наказ щодо фізичного знищення тих, хто проживає в Україні. Тепер Соловйов просто легітимізував ці наміри путіна та його оточення.

Не потрібні жодні ілюзії — росія має чітку програму остаточного вирішення «українського питання», яка нагадує ту програму, із якою Адольф Гітлер підходив до єврейського народу. На початку Другої світової війни в багатьох також були ілюзії щодо намірів Гітлера. Хтось вважав, що рейхсканцлер хоче ізолювати євреїв від християнського населення Німеччини. Хтось думав, що Гітлер хоче виселити євреїв із Європи. Але насправді Гітлер, як і путін, мріяв про фізичне знищення мільйонів людей.

Саме у фізичному знищенні такі диктатори бачать натхнення та силу власних народів, які живуть заради вбивств і знущань з інших. Сучасна росія — прекрасна ілюстрація ситуації, коли ціле суспільство втрачає людське обличчя та чекає, коли рахунок їхніх жертв буде йти на мільйони. Тільки в масовому винищенні населення росія бачить сенс свого існування на політичній карті світу.

Уся історія росії — це історія масового винищення цивільного населення.

• Хочу нагадати вам про мільйони людей, які загинули під час Громадянської війни на території російської імперії.
• Хочу нагадати про мільйони людей, які стали жертвами організованого Йосипом Сталіним та чекістами голодомору.
• Хочу нагадати про мільйони людей, які стали жертвами ГУЛАГу.
• Хочу нагадати про мільйони жертв голоду в різних регіонах СРСР до і після світової війни.
• Хочу нагадати про жертви радянського терору в тих країнах, які потрапили під окупацію росії після того, як СРСР переміг у Другій світовій війні.
• Хочу нагадати про жертви радянських злочинів у Афганістані та російських злочинів у Сирії.

Якщо ми з вами зрозуміємо, що вся історія росії — це історія холоднокровних убивць, то чому ми маємо дивуватися тому, що Соловйов пропонує знищити Київ та Харків? Слова пропагандиста — це винятково продовження російських цивілізаційних традицій.

Іноді здається, що росія з’явилася на політичній карті світу тільки для того, щоб бути територією терору, вбивства та втрати людської подоби. Може, такі держави теж потрібні? Щоб інші країни дивилися на них, як у чорне дзеркало, й усвідомлювали, якими не треба бути та яким може бути приклад справжньої відмови від людської подоби, коли він робиться на рівні цілої держави.

Джерело