Кіно, культура в цілому — це суперсила. Надто зараз
«20 днів у Маріуполі» — не лише літопис вбивчої окупації, а й заклик до цілого людства об’єднатися проти російської агресії
Це була не тільки перемога. Але і важливий меседж. У всьому. Навіть у зовнішньому вигляді. Натрапила на це фото. Ілюстративно. Імперійський несмак раші і трагічна гордість і гідність нескореної України.
Вітаю Мстислава Чернова, Василісу Степаненко та Євгена Малолєтку. Це знакова, і роками буде знакова і важлива робота. Літопис історії варварської окупації, яка неодмінно закінчиться нашою перемогою. Фільм 20 Days in Mariupol можна ще подивитися у Кінотеатр «Жовтень», триває прокат.
І знаєте, що сумно? Кіно, культура в цілому — це суперсила. Надто зараз. Ми — воююча країна — не можемо зняти з посади голову Держкіно, яка незаконно отримала посаду, не знає мови, не знає ринку, її не знають і не поважають у світі як репрезентатора нашого кіномистецтва, вона гасить нашу репутацію і весь кінопроцес в країні, тим часом наші митці спільно з західними медіа створюють фільми і отримують Оскар. Держава ж кіно ховає.
