Арешт Мазепи згуртував бізнес спільноту. Від страху
Страху, що прийдуть і до тебе. Страху, що прийдуть за тобою
І це не страх, який викликаний боротьбою за справедливість. Це Страх, який базується на тому, що ніхто в українському бізнесі не довіряє силовим органам. І не вважає, що їх дії продиктовані боротьбою за право і законність.
І це основна проблема. Навіть бізнесмени із репутацією Мазепи мають довіри в рази більше, ніж силові органи. А це ненормально.
Про що думає бізнес, коли чує про арешт Мазепи. Основні версії вкладаються в перелік: силовики вирішили заробити або силовики виконують замовлення когось із конкурентів — колишніх партнерів Мазепи. Звісно, щоб також заробити. І навіть досить специфічна версія про політичні переслідування (а порівняння Мазепи із Ходорковським все ж таки виглядає дуже натягнуто) збирає більше прихильників ніж те, що ДБР просто робить свою роботу.
Головна проблема — недовіра.
Звідки ця проблема виникла? Бо ДБР як і БЕБ були нещодавно сформовані, але не як незалежні інститути. Не було чесних і прозорих конкурсів. Не було контролю громадськості і наших західних партнерів. Ці інституції будувались як продовження чиїхось рук. У найгірших традиціях українського інституційного будівництва. І зараз, навіть якщо пальчики на цих руках діють самостійно, всі завжди очікують, що вони виконують поставлене завдання. Отакі от шаловливі ручки.
Чи можна це змінити? Вже ні. Тільки перезавантаження і побудова інституцій з нуля зможе створити основу для довіри. Але побудова вже під контролем наших західних партнерів. З чесними конкурсами. Із прозорим підходом до формування.
Мати ручні силові органи дуже зручно. Поки ти маєш владу. А потім, коли ти її втрачаєш, то починаєш дуже жалкувати про те, що не створив справжню інституцію. Та й поки ти при владі всі будуть бачити твою роль у будь-якій лажі, яка буде йти від таких органів. А вона буде. Можна в цьому не сумніватись. І навіть якщо в один день одна людина в цьому органі раптом вирішить працювати по закону і задля справедливості, ніхто в це не повірить. Бо немає довіри.
А зараз це ще й підточує підтримку збоку Заходу. Бо такі акції силовиків потрапляють на шпальти провідних світових ЗМІ і точно будуть використані російською пропагандою, яка отримає ще один аргумент для своєї тези про те, що Україна не варта того, щоб за неї боротися. Була б довіра до силовиків, не було б таких заголовків.
Довіра — це основа в сучасному світі. І це треба нарешті зрозуміти і прийняти.
