Світ міняється швидше, ніж ми встигаємо водити очима
Для 19-літнього прибульця з іншого континенту Україна вже стала — якщо не «обличчям Європи», то принаймні однозначно чимсь для Європи першорядним
Собі для пам’яті, але, може, й іншим варт таке знати: в кінці мюнхенського вечора в черзі по автографи виявляється юний австралієць, який уже півтора року вчиться в Мюнхені, і тому (!) вже знає гімн України і вміє сказати «Дякую!» й «Слава Україні!»
І, ні, випереджаючи найпростіше припущення («українізація коханням», за формулою Підмогильного), — в нього нема української дівчини.
Просто, світ міняється швидше, ніж ми встигаємо водити очима. Для 19-літнього прибульця з іншого континенту Україна вже стала — якщо не «обличчям Європи», то принаймні однозначно чимсь для Європи першорядним і невід’ємним.
…Героям слава, дитино. Героям слава.