рф остаточно перетворюється на молодшого партнера Китаю
Але гратиме далі, адже виходу в нього немає
путін і Сі потрібні один одному. Не в сенсі союзництва — для цього немає передумов: ані спільних цінностей, ані взаємної довіри. Але в обох є бажання зробити світ більш «понятійним» і менш заснованим на правилах. Тобто принципи в ньому мають бути, але їхню інтерпретацію Сі та путін, звісно кожен на свій кшталт, хочуть залишати за собою і тримати як предмет переговорів. Китайське керівництво впевнене, що майбутнє визначається стратегічним суперництвом зі США, путін хоче такого суперництва навіть за умов, що сьогоднішня рф стратегічним суперником вже не є і не буде. Але є одна сфера — ядерна зброя та її носії, де путін почувається на одному рівні зі США — як у часи СРСР, які йому так подобаються.
Саме тому рф і зробила напередодні його зустрічі із Сі символічний крок з відміни ратифікації договору про ядерні випробування.
Натяк зрозумілий — як колись США виснажили занепадаючий СРСР в тому числі через гонку озброєнь тепер путін хоче «повернути» цю відповідь до США, але не сам, а разом з Китаєм. В Китаю набагато менше ядерних боєголовок, ніж в рф та США, але їхня кількість буде збільшуватися. путін вважає, що США не зможуть самі витримати цю нову гонку озброєнь, власне її не хочуть, оскільки переживають непрості часи у внутрішніх політичних дискусіях, а підтримку колективного Заходу їм буде отримати важко. Саме тому вчорашня розмова із Сі у Пекіні була для путіна стратегічно важливою, звісно у доповнення до тем, як продати більше російських ресурсів до Китаю і як далі розвиватиметься ситуація на Близькому Сході. путін буде пропонувати свої послуги Сі у всьому, що стосується головної мети китайського лідера — побудови світу, де Китай на одному рівні зі США та колективним Заходом. Він розуміє, що в цій грі рф остаточно перетворюється на молодшого партнера Китаю, але гратиме далі, адже виходу в нього немає.
Але це також означає, що Сі наразі вигідно тримати путіна в цій безвихідній ситуації, тобто не давати йому програти. Сі прекрасно розуміє, що Захід «показав зуби» із застосуванням ATACAMS і буде це поступово, але стратегічно робити далі, в тому числі через постачання літаків. Китайці навряд перетнуть червоні лінії Заходу у постачанні рф зброї, але поки що будуть і надалі надсилати майже все, щоб тримати російській режим.
Якщо звісно Байден і Сі не домовляться про щось інше на своїй зустрічі, що планується наступного місяця. Тому поговорити із Сі до цього було так критично важливо для путіна. Але Сі бачить світ через китайські і точно не російські окуляри.
