Нам потрібно поміняти наші підходи до взаємодії з Заходом, Півднем, російськими антиімперськими силами
Коротко про ключові больові точки
1. Україна не має стратегії перемоги. Без стратегії перемогти неможливо.
2. Завищені очікування, створені українськими політиками, завдали дуже багато шкоди.
3. Перемогти своїми силами, без грошей і зброї союзників, ми не можемо.
4. Світ поступово буде знижувати підтримку України — і Захід, і Південь.
5. Вимоги, образи, звинувачення-- ці «інструменти дипломатії» не працюють.
6. Відмовляючись виходити на одну сцену з росіянами, ми без бою залишаємо їм право формувати свідомість західних еліт.
6. путін не помре, російська економіка не завалиться, голодних бунтів не буде.
7. НАТО не буде воювати за Україну за жодних умов, і до завершення війни Україні не дозволять стати членом НАТО.
8. Українське суспільство дуже вперте і не хоче визнавати своїх помилок.
Впертість українського суспільства врешті призведе до розколу: частина суспільства втомиться і буде готова на завершення війни за будь-яку ціну, а частина буде готова битися до повної перемоги за будь-яку ціну. Цей розкол може завершитися поганими наслідками.
Висновки:
1. Нам терміново потрібна спільна з союзниками стратегія перемоги.
2. Нам потрібно поміняти наші підходи до взаємодії з Заходом, Півднем, російськими антиімперськими силами.
3. Нам потрібна чесність у внутрішньому діалозі всередині українського суспільства, і нам потрібен нарешті діалог між владою і бізнесом, громадянським суспільством, експертною спільнотою, місцевим самоврядуванням тощо.
4. Нам потрібно припинити вірити у міфи, які ми самі собі придумали, і тим більше у міфи, придумані для нас на Лубянці.
