російські агенти Колісніченко і Табачник стали російськими політиками
Хоча, напевно, завжди ними й були, особливо, коли озвучували так любі окремим польським політикам тези проти УПА
Політиків, готових засудити УПА, говорити тільки про польські жертви польсько-українського конфлікту, називати його геноцидом, організованим українськими націоналістами, вже нема в Україні.
Вони втекли у росію, не виконавши завдання замовників з кремля.
Українці не відмовилися від пам’яті про тих, хто боровся за незалежність. Навіть більше — зараз відновлюють цю памʼять, переосмислять очорнювану росією історію УПА. Адже у нинішній війні, з тим самим ворогом, вона робить нас сильнішими, додає віри в себе і в перемогу.
Тому ті, хто очікує повторення ситуації, коли 148 депутатів Верховної Ради України звернулися до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів», плекають марні надії. російські агенти Колісніченко і Табачник стали російськими політиками. Хоча, напевно, завжди ними й були, особливо, коли озвучували так любі окремим польським політикам тези проти УПА.
Але річ не просто в нереалізованих надіях деяких польських політиків, для яких найважливішим є голоси радикальних виборців.
Озвучення таких очікувань руйнує найкращі стосунки, які вибудувалися між нашими народами нині.
Бо та колосальна допомога, яку отримує наша країна від західного сусіда, — це свідчення розуміння більшістю польського суспільства загрози від нашого східного сусіда. Загрози не лише для України, але й для Польщі. Загрози, яка завдяки героїзму українців та допомозі союзників, не здатна просунутися далі на захід.
Це розуміння — міцна платформа для вибудовування партнерських стосунків між нашими народами. Натомість готовність пожертвувати відносинами із сусідом, який обороняє обидві країни, заради дешевих політичних дивідендів на виборах в одній з них, — доказ незрілості.
Свідчення того, що не усі політики засвоїли уроки минулого, головний з яких — конфліктом між Україною та Польщею завжди користала росія.
Усвідомлення цього — найкращий вияв вшанування для усіх жертв цього конфлікту, який можуть продемонструвати сучасники.
